Румунський дослідник у галузі теорії комунікації, філософії та кінематографа, доцент факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету Міхай Вакаріу прочитав 23 квітня студентам та викладачам КПІ лекцію "Практичні кейси боротьби з російською дезінформацією: на прикладі виборів президента Румунії 2024 року".
У ній він розповів про протидію поширенню та заходи з мінімізації впливу російській дезінформації й відвертих фейків під час виборчої кампанії, про те, як було виявлено вплив росії на хід виборів президента країни і як простояла цьому держава.
Його, сказати б, співлектором став директор міжнародної телевізійної компанії в Республіці Молдова "TVR MOLDOVA" Ніколай Мокану. А після лекції відбулося спілкування в форматі діалогу (чи, радше, полілогу) з аудиторією, під час якого слухачі отримали відповіді на запитання, що виникли під час першої частини цієї зустрічі.
Представив гостей та тематику їхніх досліджень ректор університету Анатолій Мельниченко. "Робота цих дослідників зосереджена на одному з найнагальніших викликів нашого часу. Як цифрові медіа формують наш політичний вибір і як ця інформація може впливати на цілі країни… Ми живемо у світі, де коротке відео може охопити мільйони людей за кілька годин. Де алгоритм вирішує, що бачать громадяни, що вони відчувають, а іноді, навіть, у що вони вірять. Де дипломатичні відносини формуються не лише офіційними заявами, але й наративами, які мають транскордонний сенс. Це вже не питання майбутнього, це питання сьогодення, – наголосив він. – Прийдешнє української та європейської демократії визначатиметься не лише на полі бою. Воно також вирішуватиметься в дипломатичних групах, у соціологічних дослідженнях, у філософських дослідженнях, у залах суду та в законах, які вам дозволять писати. І все це визначатиметься якістю вашого мислення". І ще раз підкреслив, наскільки важливим є для сучасної людини вміння мислити критично.
Про важливість критичного мислення говорив і Міхай Вакаріу. Адже, як він нагадав, сьогодні переважну частину контенту, який під час виборів поширюють групи підтримки деяких кандидатів, орієнтовано не на донесення якихось їхніх програмних засад чи бодай політичних гасел, а на емоції виборців. "Створюється багато контенту, який безпосередньо формує емоційні тригери та спотворює наративи. Тобто вони безпосередньо орієнтуються на емоції. Жодних обґрунтувань, нічого більше, – сказав лектор. – Що було раніше? Ідеологія, політичні дебати, гасла волонтерів. Нічого подібного більше у виборчих кампаніях не працює. Нікого це не хвилює. Що ж ми маємо тепер? Емоції, дуже сильні емоції. І я розповім вам про дві основні емоції, які зараз зворушують маси у всьому світі, не лише в Румунії. Це, передусім, гнів: люди зляться на політиків. Гніваються на політичну систему, на бюрократів, на всіх владоможців, особливо під час економічної кризи". За спостереженнями Міхая Вакаріу, як тільки кандидат пропонує якийсь антистемний посил, він легко привертає до себе симпатії виборців і їхні голоси. Здебільшого гасла таких "борців за справедливість" спрямовані проти політиків і системи й роздмухують гнів виборців. Другим сильним почуттям, на якому грають популісти, є страх.
Як приклад, лектор навів виборчу кампанію ультраправого румунського політика, прихильника Кремля і особисто путіна, Келіна Джоржеску на президентських виборах 2024 року в Румунії. Той протягом лише двох тижнів з маловідомого незалежного учасника перегонів раптом став їхнім лідером і вийшов у другий тур. Аналіз такого феєричного успіху засвідчив, що він був обумовлений агресивною пропагандистською кампанією, розгорнутою в найпопулярніших Інтернет-ресурсах, – насамперед у TikTok, а також у Facebook та Instagram. Причому готувалося все заздалегідь, з використанням спеціально створених у мережах груп, які об'єднували людей навколо питань здоров'я, релігії та іншого. Вони раптово змінювали напрям та ідеологію й починали агітувати за кандидата Джоржеску, граючи на почуттях належності їхніх членів до такої собі цифрової спільноти, а значить – і довіри до того, що просувають у такій спільноті. Звернулися до відомого з психології феномену, ґрунтованому на не завжди усвідомленому прагненні людей бути членами якоїсь групи, що дає відчуття колективної безпеки й колективної правоти, російські політтехнологи, які й були кураторами цих Інтернет-утворень. Російські ж структури і фінансували їхню діяльність. Скажімо, як повідомив слухачам Ніколай Мокану, лише в невеличкій Молдові, державною мовою якої є румунська, і з якої було дуже зручно проводити пропагандистські акції у віртуальному просторі, росія витратила на це 350 млн доларів – дуже грубі як для цієї країни гроші. Також цього кандидата підтримала низка невеличких ультраправих і лівих популістських політичних партій. Урешті-решт, після розсекречення спецслужбами Румунії низки документів, які свідчили, що росія проводила скоординовану онлайн-кампанію з просування Джорджеску, Конституційний суд скасував результати першого туру.
Також на лекції і під час подальшого спілкування з аудиторією було продемонстровано деякі аналітичні інструменти, які використовувалися під час дослідження цієї кампанії, та архітектуру побудови дієвого механізму протидії ворожим впливам. При цьому румунські фахівці не приховували певних складнощів, які можуть виникати при забезпеченні протидії інформаційним ворожим впливам. Пов'язані вони з особливостями законодавства, яке в демократичних країнах унормовує інформаційну сферу. Тож дуже важливо працювати за кількома напрямами – і вдосконалювати нормативно-правову базу, і постійно аналізувати інформаційну сферу, і проводити активну роз'яснювальну роботу, спрямовану на різні групи населення.
КПІ ім. Ігоря Сікорського з відкритою лекцією відвідали 🇷🇴 румунський науковець і викладач Міхай Вакаріу, відомий своїми дослідженнями в галузях теорії комунікації, філософії й кінематографа, та директор румунського телеканалу TVR Moldova Ніколай Мокану. Гостей супроводжувала українська поетеса, письменниця й громадська діячка Оксана Стоміна.
📃 Румунські експерти прочитали відкриту лекцію на тему «Практичні кейси боротьби з російською дезінформацією: на прикладі виборів президента Румунії 2024 року» — про механізми поширення пропаганди, ключові дезінформаційні наративи та інструменти впливу, які активно застосовують під час виборчих процесів.
ℹ️ Зустріч відбулася у форматі запитань і відповідей, тож адміністрація, викладачі й студенти КПІ змогли не лише почути експертні оцінки, а й поставити свої запитання. Зокрема, розглянули такі аспекти:
🔸 як працює сучасна дезінформація, що підриває довіру до державних інституцій, впливає на виборчі процеси й посилює поляризацію суспільства;
🔹 інструменти маніпуляцій під час виборчих кампаній: соціальні мережі, емоційні тригери, фейкові кампанії та інші способи впливу на аудиторію;
🔸 дезінформація як інструмент авторитарних режимів і серйозна загроза для демократії;
🔹 практичні методи протидії дезінформації.Окрему увагу приділили румунському досвіду протидії дезінформації та ролі Румунії як важливого партнера України на шляху до євроінтеграції 🇪🇺.
🤝 Також відбулася робоча зустріч румунських колег із адміністрацією КПІ, на якій обговорили перспективи партнерства з університетами Румунії та участь у спільних європейських проєктах.