Щотижнева газета "Київський політехнік"

Газета "Київський політехнік" видається з 21 квітня 1927 р. Редакція:

  • Головний редактор - Д.Л.Стефанович
  • Провідні редактори - В.М.Ігнатович, Н.Є.Ліберт

Адреса: Вул. Політехнічна, 14, корпус №16, кімната №126 (2-й поверх).
Телефон: (044) 204-85-95, дайджест Київського політехніку

Чого душа скульптора жадає? Про життя і твори випускника та колишнього працівника КПІ Володимира Цепляєва

Відкритий та доброзичливий характер колишнього наукового співробітника кафедри "Електричні станції" тогочасного електроенергетичного факультету Київського політехнічного інституту (тепер – факультет  електроенерготехніки та автоматики) Володимира Цепляєва, як відзначають його друзі та знайомі, дозволив йому стати шанованою людиною в 40-тисячній рідній Боярці, що у Фастівському районі на Київщині. Проте справа не лише у характері. Річ у тім, що його скульптурні роботи є знаними в Україні та за кордоном.

Вулиця Професора Павловського

На пленарному засіданні III сесії Київської міської ради IX скликання 19 вересня 2024 р. більшістю голосів депутати ухвалили рішення про перейменування вулиці, на якій стоїть корпус № 28 КПІ ім. Ігоря Сікорського, на честь видатного українського вченого і політика М.А. Павловського, вся професійна діяльність і наукові здобутки якого пов'язані з Київською політехнікою.

Можна звідси не їхати?: екскурсія студентів КПІ на Хмельницьку АЕС

Студенти КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідали філію "ВП "Хмельницька АЕС" АТ "НАЕК "Енергоатом". Для майбутніх інженерів відвідування енергетичних об'єктів, особливо таких як ХАЕС, є не просто навчальним заходом, але й обов'язковим етапом формування їхнього професійного світогляду і, можливо, першим знайомством з майбутнім місцем роботи.

Здобути нову професію та підвищити кваліфікацію ветеранам допоможе держава

Структура українського ринку праці останніми роками стрімко змінюється. Це зумовлено змінами в структурі економіки країни, появою нових галузей і певним занепадом деяких традиційних, впровадженням нових форм організації економічної діяльності підприємств і управління ними та іншими причинами.

Центр ветеранського розвитку у КПІ

Війна, що триває,  безжально нівечить землю, нищить міста і промислові об'єкти, трощить і перемелює людські долі, забирає з собою кращих. А ті, хто вирвався з її лабетів, потребують соціальної підтримки та реінтеграції в соціум.

Профспілкова конференція університету 2024: звіт про роботу, вибори, плани на майбутнє

21 листопада 2024 року у Залі Вченої ради відбулася 36-та звітно-виборна конференція Первинної профспілкової організації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".

🎥 Унікальні бронеавтівки для ЗСУ

Після закінчення війни країна, на думку експертів, потребуватиме будівельників й архітекторів, інженерів й айтішників, працівників сфери транспорту й логістики та інших. Престиж інженерної професії – ступінь поваги до неї в суспільстві, – що останнім часом занепав, знову має зрости. Адже інженери – це в першу чергу творці нового, передового, націлені на прогрес у суспільстві. І приклад випускників КПІ ім. Ігоря Сікорського є підтвердженням цього.

Не відводь очей. Дивись. Пам'ятай...

Ми всі є свідками трагічної історії, яка твориться на наших очах. За право бути вільними та самостійними сплачуємо високу ціну. І наше спільне завдання – зберегти історичну правду, передати наступним поколінням задокументовані свідчення як про жахи війни, так і, водночас, про уроки мужності й єдності, згуртованості й ініціативності, які демонстрували мешканці Київщини, щоб не допустити ворога в столицю.

Професор Володимир Огієвський: людина, яка стояла біля джерел Українського радіо

16 листопада 2024 року ми відзначили 100-річний ювілей Українського радіо. Саме цього дня 1924 року вийшла в ефір перша його програма. Це був радіоконцерт квартету скрипалів імені Війома. Його транслювала перша українська радіомовна станція, яку група українських інженерів і техніків під керівництвом викладача Київського політехнічного інституту Володимира Огієвського обладнала в Харкові – тодішній  столиці України.

Підписка на Київський політехнік