На радіотехнічному факультеті КПІ ім. Ігоря Сікорського 14 травня відкрито "Лабораторію космічного зв'язку і радіоастрономії РТФ КПІ UT4UWR". Це лабораторія, яку створено для роботи студентського гуртка кафедри радіоінженерії під керівництвом старшого викладача кафедри к.т.н. Максима Михайленка. Про діяльність лабораторії та про те, які можливості тепер відкриваються для студентів, він розповів кореспонденту "Київського політехніка".
– На базі гуртка діє колективна радіостанція з ліцензією на роботу в ефірі під позивним UT4UWR. Студенти мають змогу самостійно працювати в ефірі в усіх основних аматорських діапазонах. Навіть ті, хто ще не має власного позивного, зможуть використовувати позивний колективної станції, брати участь у міжнародних змаганнях зв'язківців, тестах і DX-експедиціях. Це дозволяє на практиці відпрацьовувати процедури проведення радіозв'язків, роботу в умовах щільного ефіру та обмеженого енергетичного балансу. Важлива частина роботи гуртка – це ознайомлення з антенною технікою для різних частотних діапазонів – від КХ-антен до антенних решіток і рефлекторних антен надвисокочастотного діапазону. Студенти моделюють, розробляють, будують і випробовують антени власної конструкції. Вони можуть у реальних умовах порівнювати розраховані та експериментальні діаграми спрямованості, коефіцієнт стоячої хвилі (КСХ) і енергетичну ефективність антен у різних режимах. Велику увагу приділено вивченню приймально-передавальної апаратури: малошумлячих підсилювачів, фільтрів, синтезаторів частоти, підсилювачів потужності НВЧ-діапазону, SDR-приймачів і трансиверів. Також гуртківці зможуть перевіряти роботу власних розробок у реальному тракті колективної станції та оцінювати їхню ефективність не лише на стенді, а й безпосередньо в ефірі.
– У виступах запрошених гостей на відкритті лабораторії згадувався унікальний досвід гуртківців. У чому він полягає?
– Унікальною частиною роботи є EME-зв'язок (через Місяць). UT4UWR – єдина в Україні аматорська станція, здатна стабільно працювати на EME. Студенти навчаються розраховувати енергетичний баланс лінії "Земля-Місяць-Земля", враховувати втрати на відбитті від місячної поверхні, доплерівський зсув, федінг і поляризаційні ефекти. Також вони працюють із системами доплер-трекінгу та точного наведення рефлекторних антен. А ще беруть участь у міжнародних EME-змаганнях, проводять зв'язки через Місяць у НВЧ-діапазонах, що дозволяє їм на практиці знайомитися з елементами радіолокаційної техніки та робити перші кроки до розуміння принципів систем далекого космічного зв'язку й радіоастрономії. У гуртку студенти опановують основи побудови систем супутникового зв'язку та трекінгу. Вони розробляють і випробовують апаратуру та програмне забезпечення для стеження за супутниками, ближніми космічними об'єктами та небесними тілами, працюють через аматорські супутники та будують системи автоматизованого наведення антен. Значну увагу приділено цифровій обробці сигналів. Гуртківці розробляють і досліджують оригінальні сигнальні структури, експериментують із методами кореляційного прийому, накопичення та фільтрації надслабких сигналів, перевіряючи свої ідеї у реальних ефірних умовах. На стику радіоінженерії та радіоастрономії студенти отримують можливість працювати з реальними космічними радіоджерелами. Вони знайомляться з принципами радіометрії, методами калібрування чутливості трактів та базовими техніками спостереження. Це формує ґрунтовну базу для подальшої науково-дослідної діяльності у сфері космічного зв'язку, радіолокації та радіоастрономії. У складі гуртка – 11 студентів РТФ, які активно залучені до проєктної, технічної та наукової діяльності.
– Чи можна стверджувати, що "Лабораторія космічного зв'язку і радіоастрономії РТФ КПІ UT4UWR" – це осередок унікальний?
– Так, це дійсно унікальний освітньо-науковий осередок, де поєднано теоретичну підготовку, інженерну практику і дослідницьку роботу.
Декан РТФ Сергій Мартинюк у розмові з кореспондентом "КП" висловив вдячність за внесок у створення лабораторії космічного зв'язку і радіоастрономії працівникам і студентам факультету, агенції NDA Recruitment, викладачеві кафедри геоінженерії НН ІЕЕ, керівнику радіотехнічного клубу "Політехнік" Миколі Сергієнку, випускнику КПІ Анатолію Кириленку та радіоаматору Артему Кривошею.
📡На Радіотехнічному факультеті КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили Центр космічного зв’язку і радіоастрономії. Проєкт реалізовано за підтримки спонсорів, а простір студенти облаштовували власноруч — від ремонту й монтажу електрики до налаштування високочастотної апаратури. Лабораторія вже має офіційну ліцензію та позивний для виходу в міжнародний ефір.Станція працює на частоті 10 ГГц і використовує технологію Earth-Moon-Earth для глобального зв’язку. Поки що це єдина аматорська станція такого рівня в Україні.
У новій лабораторії студенти зможуть:
🔵 опановувати унікальну технологію зв’язку та проводити сеанси з радіоаматорами з усього світу;
🔵 працювати з високочастотним обладнанням, антенами з поворотними механізмами, трансиверами й трансверторами;
🔵 проєктувати, розраховувати й створювати антени та інші радіотехнічні пристрої для курсових і дипломних робіт;
🔵 брати участь у міжнародних радіоаматорських змаганнях і розробленні технічних пропозицій для майбутньої місячної місії NASA Artemis III.Більше про роботу центру — в нашому сюжеті.