Напевно, немає людини, якій подобалися б пронизливі звуки сигналу повітряної тривоги. Але це тоскне виття вже врятувало тисячі життів громадян України. При цьому сирена - це лише одна з ланок створеної в країні системи оповіщення. Про те, як вона працює, розповів «Київському політехнікові» начальник Штабу Цивільного захисту Університету Юрій Нестеренко.
- Для оповіщення населення про небезпеку створено централізовану систему. Передусім працює повітряна розвідка, адже мова йде не про будь-яку надзвичайну ситуацію, а про війну. Тож безпосереднє керівництво цією діяльністю здійснюють Повітряні сили Збройних сил України. Вони мають підрозділи розвідки, які проводять її своїми технічними засобами. Якщо в зоні їхньої відповідальності з’являються ворожі цілі, вони одразу передають інформацію, по-перше, до відповідних підрозділів Повітряних сил для здійснення подальших дій щодо захисту повітряного простору, і, по-друге, дублюють інформацію про небезпеку повітряного нападу в повідомленні до Державної служби з надзвичайних ситуацій.
У свою чергу, ДСНС має власні підрозділи в кожному місті. Вони централізовано подають сигнал «Повітряна тривога» на свої системи оповіщення. Це, насамперед, тривале звучання сирени. Вмикає звуковий сигнал черговий оператор, а далі сирени повсюдно вмикаються автоматично. І вони одночасно лунають в усіх районах міста.
Окрім того, систему оповіщення нині осучаснено. Інформація про повітряну тривогу передається також через соціальні мережі. Для цього створено спеціальні канали. Використовуються для цього й пабліки місцевої влади. В столиці, скажімо, це Телеграм-канал Київської міської державної адміністрації та інші ресурси.
Наші спостерігачі, чергові чи мешканці цей сигнал отримують і можуть передати до своїх колег чи сусідів, які в той момент працюють або відпочивають, адже це може бути нічний час або інший період, коли люди не мають змоги почути сирени або сигналу з соцмереж. Таке дублювання сигналу ДСНС потрібне, бо люди не можуть бути весь час в напруженому режимі очікування тривоги. Отож воно відбувається за допомогою наявних засобів, у тому числі й голосом.
У нас у КПІ сирену розміщено на головному корпусі, тому її можна почути в більшості куточків нашого кампусу. Вона, повторімося, вмикається автоматично, і працівники університету не можуть самовільно її ввімкнути чи вимкнути.
Що ж стосується сигналу «Відбій повторної тривоги», то він передається радіотрансляційними засобами і, знов таки, через соціальні мережі.
Важливим питанням є час між поданням сигналу тривоги і здійсненням можливого удару. Він залежить від місця старту літаків або засобів ураження. Якщо вони запущені з півночі - часу дуже мало. Якщо, скажімо, з акваторії Чорного моря, - часовий проміжок є значно більшим. Але в будь-якому разі зволікати не можна - після отримання такого сигналу слід одразу прямувати в спеціально обладнані укриття чи в інші безпечні місця.