13-16 листопада 2023 року на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського з ініціативи та за активною участю НН ІТС відбулася традиційна VI Міжнародна конференція ІЕЕЕ з інформаційних і телекомунікаційних технологій та радіоелектроніки UkrMiСo-2023.
У день відкриття конференції учасників привітали відомі вітчизняні і зарубіжні вчені. Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського академік НАН України Михайло Згуровський у вступній промові нагадав, що конференція UkrMiCo продовжує традиції конференції CriMiCo, що проводилася в Криму до його окупації російським агресором, і зазначив, що її проведення сприяє цифровій трансформації суспільства. Перший віцепрезидент Академії наук вищої школи України професор Максим Стріха наголосив на особливій важливості телекомунікаційних досліджень у часи війни з російськими загарбниками. А ще висловив сподівання, що за якийсь час конференція знову проводитиметься в українському Криму.
До учасників звернувся і почесний голова конференції академік НАН України, науковий керівник НН ІТС, старший член IEEE Михайло Ільченко: "VI конференція IEEE UkrMiCo інформує наукову спільноту та суспільство про останні досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій та радіоелектроніки".
Важливою особливістю конференції стало те, що її тематика є надзвичайно актуальною з точки зору зміцнення національної безпеки та оборони, адже це є нині дуже важливим завданням для всієї наукової спільноти.
До оргкомітету надійшло 99 тез доповідей від потенційних учасників конференції з України, Швеції, Великої Британії, Італії, Іспанії, Туреччини, Республіки Корея, В'єтнаму, Польщі та Латвії.
Велика група з 42 експертів перевірила зміст поданих матеріалів і підготувала 270 рецензій. На пленарне засідання конференції було відібрано 10 із 30 робіт з найвищим рейтингом, а загалом до програми конференції було включено 87 робіт (80% від загальної кількості). Їх було поділено на чотири розділи: інформатика – 12 доповідей; зв'язок – 18 доповідей; мікрохвильова техніка – 23 доповіді; електронні прилади – 17 доповідей; історія – 17 доповідей.
У перший день роботи конференції було виголошено 10 доповідей, серед яких особливо слід відзначити докладну інформацію С.А. Матвієнка та С.С.Матвієнка (SRL "Gravisat", м.Турин, Італія) "Радіофізичний релятивістський гравіметр". Її автори розробили оригінальний радіофізичний метод вимірювання параметрів гравітаційного поля в радіочастотному діапазоні з використанням релятивістського ефекту "червоного зсуву". Їхній стаціонарний радіофізичний релятивістський гравіметр (РРГ) уже виготовлено, випробувано та сертифіковано. Він дозволяє вимірювати абсолютну величину прискорення сили тяжіння з точністю до 3-5 мкГал, а також зміну гравітаційного потенціалу на висоті менше ніж 1 см. Понад те, розроблено й модифікацію диференціального радіофізичного гравіметра, схема вимірювання якого дозволяє виключити доплерівський зсув частоти при вимірюваннях з рухомих об'єктів, у тому числі космічних апаратів (про укладання між КПІ, SRL "Gravisat" і компанією "Сінко" меморандуму щодо спільного розвитку і реалізації проєкту створення космічної системи "Гравісат" наша газета повідомляла в попередньому номері).
Відбулися також засідання по секціях.
У секції "Комп'ютерні науки" було представлено 10 доповідей, у тому числі й про найпотужніше дослідження Віталія Душепи та Ігоря Баришева (Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут") "Архітектури нейронних мереж для оцінки точності реєстрації зображень".
Секція "Комунікації" складалася з 16 доповідей, розділених на підсекції "Бездротові системи та технології", "Передача та обробка сигналів у телекомунікаційних системах" та "Передавні технології в телекомунікаціях".
Секція "Мікрохвильова техніка, антени та радари" містила підрозділи "Активні та пасивні мікрохвильові пристрої", "Технології позиціонування та системи зондування навколишнього середовища", "Методи розробки та проєктування в радіотехніці" з 25 доповідями. Серед найкращих, на думку голови, доповідей у цій секції – "Діаграма спрямованості цифрової антенної решітки супутникової навігації" та "Ескізний проєкт лабораторного стенду дистанційного та підповерхневого зондування Землі".
Секція "Електронні пристрої та нанотехнології" складалася з підсекцій "Електроніка в астрофізиці, астрономії", "Вакуумні та розрядні технологічні пристрої", "Мікроелектроніка, матеріалознавство та тонкі плівки" з 15 доповідями. Особливо цікавою була доповідь про дослідження "Сильний фотон-магнонний зв'язок у модифікованому інвертованому кільцевому резонаторі" Олексія Гірича, Сергія Недуха, Сергія Польового, Артура Вакули, Катерини Сови, Сергія Тарапова (Інститут радіофізики та електроніки ім. Усікова НАН України, Технічний університет Гебзе, Туреччина).
Секція "Історія розвитку інформаційних та радіотехнологій" складалася з 14 доповідей у підсекціях "Історія розвитку інформаційних технологій" та "Історія розвитку радіо- та промислових технологій". Більшість доповідей підготували дослідники ДУ "Інститут науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України".
За підсумками роботи конференції включені до її програми та представлені на засіданнях доповіді буде подано до цифрової бібліотеки IEEE Xplore, де вони будуть проіндексовані в міжнародних наукових базах даних, включаючи Scopus, Web of Science і Google Scholar.