На початку літа в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся Форум інженерів-механіків, присвячений 125-річчю заснування університету та Навчально-наукового механіко-машинобудівного інституту. Мета форуму – зібрати провідних учених, інженерів та представників промисловості для обміну досвідом, обговорення останніх досягнень у галузях прогресивної техніки та технологій, а також освіти в інженерній сфері.
У межах форуму було проведено три міжнародні науково-технічні конференції: XXIII МНТК "Прогресивна техніка, технологія та інженерна освіта"; XXVII МНТК "Гідроаеромеханіка в інженерній практиці" та ХІІІ МНТК "Теоретичні та практичні проблеми в обробці матеріалів тиском".
Про те, чому було обрано саме таку форму проведення наукового зібрання фахівців у галузі механіки, кореспонденту "Київського політехніка" розповів науковий керівник НН ММІ, співголова Міжнародного програмного комітету форуму Микола Бобир: "Ще зовсім недавно магістральними напрямами розвитку машинобудування були виготовлення, експлуатація, технологія, конструювання. І базувався він на двох китах – математиці і механіці. На сьогодні машинобудівний комплекс включає в себе також механотроніку, робототехніку, біомеханіку, штучний інтелект… І для того, щоб розглянути на одному науковому зібранні питання розвитку всіх напрямів машинобудівної галузі, ми вирішили об'єднати три конференції в одному форумі".
У зібранні інженерів-механіків узяли участь науковці, інженери, студенти, представники промисловості та інші зацікавлені особи з різних країн. Учасники представили свої дослідження, проєкти та практичні рішення у відповідних галузях. Робота форуму проходила у змішаному режимі. У пленарному засіданні участь офлайн взяли 116 осіб. Ще близько півсотні учасників підключились дистанційно через зум.
Звісно, відбувалися й пленарні та секційні засідання. Програма форуму також включала виступи запрошених відомих фахівців у галузях механіки та машинобудування – представників ДП "Антонов", ВАТ "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології", ДП "Івченко-Прогрес", ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова", АТ "Турбоатом", ДП "КБ "Південне" ім. М.К. Янгеля, ТОВ "Прогрестех-Україна", Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України, Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я.С. Підстригача НАН України, Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка НАН України, Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України, НМУ імені О.О. Богомольця, Херсонського національного технічного університету, Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. Також були запрошені іноземні фахівці з Сербії (Белградський університет) та Південної Кореї (Корейський технологічний інститут фотоніки (KOPTI)).
Після офіційного відкриття і вступного слова ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського академіка Михайла Згуровського розпочалися пленарні засідання, які, згідно з планом, упродовж двох днів проходили у залі засідань Вченої ради. Першим на них виступив головний інженер ДП "Антонов" Олексій Андрєєв з доповіддю "Реалізація Державної цільової програми розвитку авіаційної промисловості України на ДП "Антонов".
Варто зазначити, що вагоме місце у всьому обсязі доповідей на пленарних засіданнях займали проблеми розвитку саме авіакосмічної техніки. Також багато доповідачів торкалися питань, які стосувалися військової техніки та перспектив повоєнного відновлення промислового комплексу України.
Зважаючи на обмеженість газетних площ, наведемо лише назви секцій конференцій.
Отже, на першій з конференцій учасники працювали по секціях: "Сучасні проблеми механіки деформівного твердого тіла", "Прогресивна техніка та технологія машинобудування", "Авіаційна та ракетно-космічна техніка", "Проблеми вищої інженерної освіти".
На другій – "Технічна гідромеханіка", "Гідропневмопривод та системи мехатроніки", "Гідравлічні і пневматичні машини, гідропередачі", "Інженерія логістичних систем".
І на третій – "Теоретичні та практичні проблеми пластичного формоутворення конструкцій машинобудування" і "Підвищення ресурсу та експлуатаційної надійності виробів машинобудування технологічними методами".
Організатори наукового зібрання відмітили, що під час форуму відбулася велика кількість професійних обговорень, аналізу та обміну досвідом. Учасники мали можливість дізнатися про останні наукові дослідження, інноваційні розробки та передові технології в різних галузях авіаційного комплексу, механіці, інженерії та машинобудуванні. Також було проведено низку обговорень спільних наукових досліджень та проєктів науково-технічних угод між науковцями різних організацій, встановлено нові контакти та зв'язки між учасниками конференцій. Отож Форум інженерів-механіків у КПІ ім. Ігоря Сікорського став важливим заходом, який об'єднав фахівців та дослідників, науковців з механіки, машинобудування і авіації та сприяв розширенню знань, обміну досвідом та розвитку нових ідей.
Цілком очевидно, що форум мав відчутну практичну спрямованість, що є дуже важливим для подальшого розвитку вітчизняної економіки. Отож на прохання кореспондента "КП" підбити перші підсумки форуму, Микола Бобир відповів, що більшість доповідачів були представниками промислового сектора і вони озвучили цілу низку актуальних проблем зі сподіваннями, що науковці візьмуть їх до уваги та плануватимуть свої дослідження саме за цими напрямами.
Форум інженерів-механіків
Студенти НН ММІ КПІ взяли участь у форумі інженерів-механіків, щоб прокачати навички з авіації та космонавтики.
Політехніки розбирались у нових технологіях конструювання літаків і ракет для розбудови й захисту нашої країни.
