Упродовж багатьох років поспіль університетський Навчально-науковий центр прикладної соціології "Соціоплюс" (науковий керівник – А.А. Мельниченко) проводить опитування КПІшної спільноти щодо аспектів її життя. Починаючи з 2014 року до анкет опитувань студентів і викладачів почали включати й питання про прояви недоброчесності та корупції в університеті.
Звіти за результатами опитування дали змогу уповноваженій особі з питань запобігання корупції готувати пропозиції щодо змін у системі управління діловими процесами в університеті, які сприятимуть злагодженій роботі всіх підрозділів та посадових осіб з мінімізації корупційних ризиків у їхній діяльності та формуванню нульової толерантності до проявів корупції та недоброчесності.
Звісно, ще залишаються проблеми, над якими слід працювати, але головна мета, що її ставить перед собою університет, залишається сталою – дотримання доброчесності та нульова толерантність до корупції!
Цікавими в цьому плані є дані опитувань учасників освітнього процесу щодо питань, пов'язаних з проявами корупції за три останні роки.
Метод опитувань – онлайн-опитування за допомогою сервісу Google Forms. Посилання на опитування поширювалися через особисті кабінети здобувачів вищої освіти й викладачів у системі "Електронний кампус КПІ". В опитуванні здобувачів у 2020/2021 навчальному році взяли участь 3320 респондентів, у 2021/2022 – 4536, у 2022/2023 – 4424. В опитуванні викладачів 2022/2023 навчального року кількість респондентів була 1449.
Порівняльний аналіз результатів опитувань за три роки, який провели фахівці "Соціоплюс", засвідчив, що вони залишалися стабільними і відмінність у відповідях залежно від запитання знаходилась в діапазоні від 0,02% до 0,5%.
Скажімо, на запитання "Чи давали Ви кому-небудь з викладачів певну винагороду за складання/перескладання іспиту/заліку (підвищення оцінки на іспиті) під час останньої сесії" у 2020/2021 навчальному році негативну відповідь дали 99,5% здобувачів вищої освіти в КПІ, у 2021/2022 – 99,6%, у 2022/2023 – 99,4%.
На запитання "Чи доводилось Вам сплачувати якісь кошти за користування інфраструктурою університету (спортивні майданчики, робочі кімнати, зали бібліотеки тощо)?" у 2020/2021 навчальному році негативно відповіли 97,4% респондентів, у 2021/2022 – 97,9%, у 2022/2023 – 97,9%.
Розбіжність у відповідях на запитання щодо того, в якій формі викладач отримував (якщо отримував) винагороду за складання/перескладання іспиту/заліку або підвищення оцінки на іспиті – у вигляді цінного подарунка, придбання книг або підручників, грошової винагороди, "традиційного" пакету з цукерками та алкогольними напоями, виконання певних послуг тощо, становила від 0,04% до 0,3% (причому найбільші 0,3% стосувалися надання позитивного відгуку на сайті, або на телеграм-каналі чи в АІС "Електронний кампус"). І це, зауважимо, частинки тих десятих відсотка респондентів, які позитивно відповіли на перше запитання щодо того, чи давали вони кому-небудь з викладачів винагороду за складання іспиту чи підвищення оцінок. З одного боку, доволі позитивний показник. А проте, і він не має заспокоювати: з огляду на кількість опитаних, частинки відсотків в абсолютних значеннях можуть сягати десятка осіб, отож ще є над чим працювати. Опитування тут виступає не лише дзеркалом ситуації, але й інструментом виявлення певних проблем і напрямів подальшої роботи.
