У середині жовтня в межах Erasmus+ Days в КПІ ім. Ігоря Сікорського 2025 відбулася низка заходів, зокрема щодо інформування та консультування потенційних учасників цієї програми. Користуючись нагодою, науковці кафедри інтелектуальної власності та приватного права (ІВПП) факультету соціології і права діляться здобутками щодо наукового дослідження про стратегічний розвиток інтелектуальної власності в Україні, яке з 2023 р. виконується на кафедрі в межах напряму Жан Моне "Модуль" програми Erasmus+.
У розмові беруть участь: Дарія Маріц, д.ю.н., завідувачка кафедри ІВПП, модуль лідер проєкту; Марія Яшарова, к.ю.н., доцентка кафедри ІВПП, членкиня Асоціації правників України, експертка проєкту; Ольга Головко, к.ю.н., доцентка, експертка проєкту, медіаторка.
На фото: Дарія Маріц, д.ю.н., завідувачка кафедри ІВПП– Даріє Олександрівно, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея подати заявку на Жан Моне Модуль і наскільки складним був підготовчий етап?
– Підготовчий етап був доволі відповідальним і тривалим. Ми розуміли, що Жан Моне Модуль – це дуже конкурентна програма, де перемога залежить від багатьох факторів: чіткості ідеї, узгодженості команди, відповідності європейським пріоритетам. Кафедра інтелектуальної власності та приватного права вже мала напрацьований досвід у викладанні дисциплін, пов'язаних із правом інтелектуальної власності, але ми хотіли надати їм ще більше актуальності – саме через призму європейської інтеграції. Тому й народився проєкт EUSDIP ("Наукове дослідження: Європейська інтеграція щодо стратегічного розвитку інтелектуальної власності"), у якому акцент зроблено на питаннях гармонізації законодавства України з правом ЄС у сфері інтелектуальної власності. Конкуренція була дуже високою, але завдяки злагодженій роботі команди ми змогли переконати експертів у важливості нашої ініціативи.
– Проєкт реалізується вже третій рік. Які ключові результати ви вважаєте найбільш важливими?
– Насамперед це інтеграція в освітній процес курсу "Європейська інтеграція щодо стратегічного розвитку інтелектуальної власності". Ми бачимо, що цей курс зацікавлює не лише студентів, але й слухачів з інших сфер – державних службовців, науковців, практиків. За два роки ми охопили понад сотню слухачів з різних регіонів України. Це свідчить про затребуваність знань у сфері права інтелектуальної власності в контексті євроінтеграції. Важливим також є науковий напрям проєкту, зокрема, проведено науково-практичні заходи, зимову школу, до якої вдалось залучити національних та іноземних експертів у сфері інтелектуальної власності.
– Які можливості відкрив EUSDIP для студентів та викладачів факультету?
– Для студентів це передусім новий рівень доступу до знань про ЄС. Вони вивчають дисципліну, побудовану на основі європейських директив, угод і стратегій, що формує в них сучасне бачення ролі інтелектуальної власності у сфері науки, інновацій і бізнесу. Для викладачів це можливість інтегрувати європейський досвід у власні курси, розширити дослідницькі горизонти, брати участь у міжнародних заходах. Виграє і факультет загалом – завдяки підвищенню його міжнародної репутації та розвитку співпраці з європейськими партнерами.
– Ви очолюєте кафедру інтелектуальної власності та приватного права. Як на рівні кафедри позначилася участь у проєкті?
– Кафедра отримала унікальну можливість поєднати в одному проєкті освітню, наукову і міжнародну складові. Це сприяє підвищенню мотивації студентів, адже вони бачать, що їхні викладачі беруть участь у престижних міжнародних програмах. Крім того, в межах проєкту ми проводимо додаткові заходи – тренінги, воркшопи, гостьові лекції тощо. Це створює абсолютно новий освітній простір, де студенти стають учасниками живої дискусії.
– Які виклики постали перед вами під час реалізації проєкту і як вони вплинули на його розвиток?
– Найбільший виклик – це постійна динаміка змін щодо законодавства ЄС, та й національного законодавства у сфері права інтелектуальної власності. Ми працюємо в умовах війни, коли багатьом слухачам доводиться поєднувати навчання з роботою чи волонтерством, перебуванням в укриттях тощо. Однак саме це додає цінності проєкту: ми бачимо, що знання про інтелектуальну власність і європейське право допомагають студентам і фахівцям краще орієнтуватися у сучасних викликах. Викликом також є величезний масив європейських джерел, які потрібно адаптувати для української аудиторії, але водночас це і наш ресурс для розвитку.
– Чи можна сказати, що проєкт сприяє гармонізації українського законодавства з правом ЄС у сфері інтелектуальної власності?
– Так, безумовно. Курс, розроблений у межах EUSDIP, побудований на положеннях директив та угод ЄС, і слухачі отримують практичне уявлення про те, як ці норми можна застосовувати в Україні. Учасники проєкту навчаються аналізувати європейські документи, порівнювати їх із національним законодавством, бачити можливі шляхи гармонізації. У такий спосіб проєкт безпосередньо впливає на формування сучасної правничої культури у сфері інтелектуальної власності.
– Які наукові результати вже вдалося впровадити в життя?
– Ми підготували низку матеріалів, працюємо над монографією "Європейська інтеграція у стратегічному розвитку інтелектуальної власності". Важливо, що матеріали курсу систематизуються і стають у пригоді не лише студентам КПІ, але й викладачам інших закладів вищої освіти, а також практикам.
– Чи є вже приклади успішних історій серед студентів або слухачів, які брали участь у проєкті?
– Так, є. Деякі з наших студентів продовжили дослідження у сфері інтелектуальної власності на рівні аспірантури. Інші – реалізують стартапи або працюють у компаніях, де питання захисту інтелектуальних прав стоїть на першому місці. Приємно бачити, коли випускники використовують отримані знання для захисту брендів, розробки стратегій у сфері ІВ чи участі у міжнародних програмах. Це найкраще підтвердження ефективності нашої роботи.
– Якими, з вашої точки зору, є подальші перспективи розвитку проєкту до 2026 року?
– Наша мета – забезпечити сталість результатів. Ми хочемо, щоби курс залишився в освітній програмі і після завершення фінансування, щоби посібники і монографія активно використовувалися у навчанні. Плануємо також розширити коло слухачів – більше залучати фахівців із суміжних сфер, адже інтелектуальна власність є дотичною до науки, ІТ, медицини, культури. І, звичайно, продовжувати інтегрувати українську науку та освіту у європейський простір.
– Ольго Михайлівно, який блок проєкту EUSDIP ведете ви і як його доробок реалізується в освітньому та практичному контексті?
– У межах проєкту EUSDIP я веду блок, присвячений IP-медіації в контексті євроінтеграції. Для України це особливо цінно, адже ми маємо чим поділитися та показати власні здобутки. Зокрема, ще до створення подібного центру при Європейському офісі з інтелектуальної власності (EUIPO) було започатковано Центр медіації при Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), який нині активно функціонує. На його базі проводиться навчання з медіації саме у ІР-сфері, що дозволяє поєднувати українські практики з європейськими підходами та бачити реальну синергію цих досвідів.
Для мене надзвичайно важливо, що через проєкт EUSDIP слухачі мають можливість досліджувати медіацію в сфері інтелектуальної власності. Це не лише підвищує рівень компетентності фахівців, але й формує більш сприятливий інвестиційний клімат в Україні, адже ефективне вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності підвищує довіру до ринку та інноваційної діяльності. Проєкт EUSDIP сприяє саме цьому фокусу, стимулюючи розвиток IP-медіації та взаємодію українського й європейського досвіду.
Також я долучена до роботи ініціативної групи EUIPO з вдосконалення ІР сфери "Медіація як навчальна дисципліна в освітніх програмах з інтелектуальної власності". У ній я єдина представниця України, що накладає на мене високу професійну відповідальність і, водночас, відкриває унікальні можливості для співпраці з колегами країн ЄС. Сподіваюся, за результатами цієї роботи ми зможемо на факультеті соціології і права запустити окремий курс із медіації у сфері інтелектуальної власності, а також інтегрувати його у сучасні освітні програми КПІ ім. Ігоря Сікорського на інших факультетах.
На фото: Марія Яшарова, к.ю.н., доцентка кафедри ІВПП– Маріє Миколаївно, як участь у проєкті вплинула на вашу власну викладацьку практику та підходи до навчання у сфері інтелектуальної власності?
– Проєкт став своєрідним "каталізатором змін" у моїй викладацькій практиці. Якщо раніше ми більше зосереджувалися на національному законодавстві, то тепер акцент зроблено на порівнянні з європейськими нормами. Я почала ширше використовувати аналіз судової практики ЄС і модельні кейси, максимально наближені до реальності. Це сприяє глибшому розумінню складних правових процесів. Заходи, спрямовані на запровадження ефективних механізмів захисту інтелектуальної, зокрема промислової, власності, стали важливим компонентом викладання.
Ми приділяємо увагу особливостям захисту прав інтелектуальної власності в економіці та бізнесі ЄС, проводимо аналіз правового регулювання охорони окремих об'єктів промислової власності як на національному, так і на європейському рівнях. Це дає студентам можливість зрозуміти, які проблеми залишаються невирішеними, як їх можна подолати, та які саме механізми можуть бути застосовані для адаптації європейських норм до українських реалій. Він створює простір, в якому можна відчути себе активними учасниками процесу модернізації системи охорони інтелектуальної власності в Україні, що безпосередньо пов'язано з її інтеграцією до європейського правового простору.
На фото: Ольга Головко, к.ю.н., доценткаДовідково: Публікацію здійснено в межах виконання міжнародного проєкту в сфері освіти "Наукове дослідження: Європейська інтеграція щодо стратегічного розвитку інтелектуальної власності" напряму Жан Моне "Модуль" програми "Erasmus+" №101126995 (спільний проект КПІ ім. Ігоря Сікорського, Еразмус+ Жан Моне Фонду та Виконавчого агентства з питань освіти, аудіовізуальної діяльності та культури за підтримки ЄС).