Краще гір можуть бути лише гори. Для фанатиків, залюблених у сувору принаду вершин і мандри вище хмар, ця істина очевидна. У Турклубі КПІ "Глобус" досвідчені інструктори навчають технічно й безпечно пересуватися в горах та ще десяткам інших корисних навичок.
З часом учні прокладають уже свої маршрути та вчать новачків. Братство "глобусятиків" об'єднує туристів різних поколінь. Про історію та сьогодення клубу розповідає Тетяна Моянська – випускниця КПІ, керівник Школи туризму т/к "Глобус", керівник пішохідних та гірських походів 5-ої категорії складності. Майстер спорту України зі спортивного туризму, досвідчена наставниця, лідерка, відома волонтерка.
Довідково. "Історія туристичного клубу КПІ "Глобус" розпочалася в 1951-52 рр., коли в інституті організували туристичну секцію, – згадує ветеранка. – Туристична спільнота успішно зростала, розвивалася і мандрувала. Та вже через 10 років ці рамки стали затісними для людей, закоханих у гори". Тож у 1963 р. на базі секції спортивного туризму було створено туристичний клуб "Глобус", а з 1964 р. запрацював перший туристсько-альпіністський табір в ущелині Баксан (Центральний Кавказ). У 1967 – 1991 рр. клуб уже мав власну стаціонарну базу "Глобус" в ущелині Махар (Західний Кавказ). Вихованці клубу здійснювали походи різної складності на просторах тодішнього Радянського Союзу. 🔗
На фото: мандрівники в поході"Після розвалу Союзу базу було втрачено, але, незважаючи на буремні часи перших років незалежності, т/к "Глобус" продовжував працювати, – веде далі інструкторка. – У 1994 р. на базі притулку неподалік селища Ворохта, по дорозі на Говерлу, було засновано карпатський табір "Глобус". Він слугував не тільки базою для старту і фінішу категорійних походів клубу. Завдяки співробітництву клубу та Профкому КПІ величезна кількість студентів мала можливість влітку отримати путівки в табір та почати свій шлях в туризмі під керівництвом досвідчених інструкторів. На жаль, з 2020 року клуб втратив можливість користуватися табором "Глобус", оскільки рішенням керівництва бази її було визнано аварійною і закрито. З тих пір база залишається зачиненою без жодних реновацій, але ми все ще сподіваємося на її відновлення".
Варто зауважити, що база знаходиться в унікальному місці, за кваліфікованого керівництва може надавати повний комплекс послуг: від побутових до навчання й супроводження груп чи індивідуальних туристів на численних маршрутах. Попит на послуги таких закладів з часом лише зростатиме.
Є чим пишатися. "Походи вищих категорій, проведені керівниками нашого клубу, займали перші місця не тільки на Чемпіонатах України, а й на міжнародних чемпіонатах. Це підтверджують звіти про спортивні походи. Спортивні команди клубу займали перші місця на Чемпіонатах зі спортивного туризму, спортсмени виконували нормативи й отримували звання Майстрів спорту України", – зі знанням справи ділиться спортсменка.
Дійсно, туристична спільнота Києва з повагою ставиться до діяльності КПІшного клубу. Адже саме "глобусятники" є натхненниками й організаторами відомих міських змагань. Популярні мультигонки "Київський Листопад", засновані Костянтином Завадським, проводяться силами членів клубу вже більше 10 років. А змагання з гірського туризму "Сніговий Барс", засновані Богданом Грабцем, з року в рік продовжують збирати команди з різних куточків України.
Зміни. "Пандемія COVID та війна, що триває, змінили наш клуб так само, як і все наше суспільство. На жаль, від початку пандемії і до цього року було втрачено можливість проводити лекції офлайн та займатися в залі спорткомплексу КПІ. Тренерсько-викладацький склад клубу зазнав колосальних змін, оскільки більшість керівників походів, тренерів і учасників команд, а це студенти і випускники ФЕЛ, ТЕФ, ФІОТ, ІПСА, ФПМ та інших факультетів, зараз в лавах ЗСУ боронять нашу державу чи доєдналися до спільноти волонтерів. На жаль, є в клубі і втрати, які неможливо заповнити. Майже два роки тому, 29.01.2024, рятуючи побратима, загинув засновник змагань "Київський Листопад" та керівник походів Костянтин Завадський. На щиті", – з болем говорить тренерка.
До слова 1. Сьогодні колеги-волонтери називають Тетяну Моянську (www.facebook.com/tatyana.moyanskaya) лідеркою київського джеркарського руху. Адже вона відправила на передову майже тонну м'ясної сушеної продукції. Нове в нашій мові слово джерки (англ. jerky) тепер знають мабуть усі. Це сухі закуски з тонко нарізаного в'яленого м'яса, яке маринується у спеціях, висушується, стає легким, жувальним і має тривалий термін зберігання.
Колись цей популярний білковий перекус зручно пакувався в туристські наплічники і був гарною підмогою в тривалих походах. А нині став стратегічним продуктом і єдиним порятунком для бійців, що опинилися в харчовій блокаді на нулі. "Часто відстань настільки далека, що навантажений дрон летить лише в один бік. Усі логістичні увертюри давним-давно перевірені на практиці, і поки що у джерок немає альтернативи, – зазначають військові. – Були вони і в Сріблянському лісі, і в Торецьку, і на Покровському напрямку".
Отже, одна порція (100 г джерок) – це технологічно 350 г сирого м'яса (курятини). Тобто пані Тетяна зібрала кошти, закупила м'ясо, замаринувала і висушила його в домашніх умовах, усього приготувала 10 тис. порцій(!), якими підтримала військових у надзвичайно складних ситуаціях. Зокрема, у вересні волонтерка заготовила 28 кг сушеного продукту. А з початку року – вже 276 кг. У соцмережах вона звертається до небайдужих допомогти із закупівлями, "бо ціни на сировину ростуть, а потреби не зменшуються" (https://send.monobank.ua/jar/7ZrD45KWXU), а також підтримати інші збори на потреби "глобусятників", які боронять країну.
До слова 2. Старші туристи знають: крім обов'язкового спорядження, в поході складно без гітари, а вже без фотокамери – ніяк. У далеких 1970-х кавказькими стежками крокував такий собі студент ПБФ, учасник клубу Саша Глядєлов. Романтик. Дійшов до маршрутів найвищої 6-ої категорії складності, став інструктором з гірського туризму. І фотографом-документалістом. Відомим. Мав персональні виставки в Лондоні, Парижі, Женеві, Стокгольмі, Лісабоні, Брюсселі, Берліні, Празі, Мілані, Нью-Йорку, Бірмінгемі, Ванкувері і, звісно, у нас у Києві.
На фото: О. ГлядєловЗі слів його колеги: "Географія поїздок Олександра (www.facebook.com/alexander.glyadyelov) – від Камчатки на сході до Північноамериканського континенту на заході. Від Скандинавії на півночі до Південної Африки на півдні, з відвідинами таких "цікавих" місць, як СІЗО в Кемеровській області, Судан, Сомалі (з нескінченними війнами кланів). Про війни: 1992 рік – Олександр знімає війну в Придністров'ї і отримує кульове поранення в ногу. Січень 1994 р. – остання фаза Карабаської війни. Робить фото з азербайджанської сторони, на вірменську потрапити не вдалося. 1996 р. – встигає на закінчення першої чеченської. 2001 р. – друга чеченська. 2010 р. – на півдні Киргизстану етнічні заворушення, багато загиблих, знищено/спалено більше 2 тис. домівок – Олександр їде туди. З 2014 р. – фіксує війну в Україні. В Іловайську отримує друге поранення в ногу. 2022 р. – Житомирська траса, ексгумація тіл закатованих людей у Бучі, Ізюмі, фото військових, з якими здружився і болісно сприймав їхню загибель".
У вересні в НЦ "Український Дім" пройшла виставка фотографій О. Глядєлова "І побачив я світ". В експозиції – понад 300 чорно-білих світлин, що охоплюють теми, пов'язані з історією України від розпаду Радянського Союзу та здобуття незалежності до Помаранчевої революції, Революції Гідності та повномасштабної російсько-української війни. "Людина колосальних знань. Феноменальної пам'яті. Філософського мислення. І вражаючої здатності про все розповісти та передати побачене через фото", – ділилися враженнями після його екскурсій відвідувачі виставки.
"Глобус" сьогодні. Попри все, Клуб продовжує жити та розвиватися. Працює Школа туризму, навчання в якій триває два роки. Цього літа випускники 1-го та 2-го року навчання дружною командою у Карпатах здійснили похід 2-ої категорії складності протяжністю 177 км – від с.Воловець до Буковелю – під керівництвом Тетяни Моянської. Також улітку працював табір "Глобус Camp": інструктори та стажери Школи туризму Аня Гнідець (випускниця ФБТ), Ксенія Смольнікова (студентка ФПМ), Андрій Черненко (випускник РТФ), Юліанія Сєрих (випускниця ІПСА), Олексій Тимошенко (випускник ФІОТ), Яна Федчик (студентка ФІОТ), Надія Качуринець (випускниця ФІОТ) провели шість некатегорійних походів тривалістю 2-3-4 дні, завдяки чому 67 учасників без будь-якого похідного досвіду змогли відчути магію Карпат і спробували свої сили в нескладних туристичних походах, пройшовши стежками Горган, Боржави, Свидовця та Чорногори. Частина з них уже доєдналася до клубної спільноти як учні першого року навчання Школи туризму.
На фото: Т. МоянськаМіж іншим, "Глобус Camp" – це ініціатива випускників клубу, які проводять некатегорійні походи для бажаючих піти в гори на пару днів, спробувати свої сили. За донати, які наприкінці року перераховують на потреби Такмед "Північ" та інші військові проєкти для Сил оборони. "Для людей, не знайомих з туризмом, це можливість безпечно під наглядом навчених людей побувати в горах. А для клубу – можливість залучити новачків та зібрати донати", – пояснили у клубі.
Приєднуйтеся. На початку вересня у сквері "Сосновий" було проведено мотузковий Фестиваль "Драйвова осінь" і вечір набору новачків. Тоді у Школу записалися більше 50 майбутніх туристів. Вони вже почали навчання, а наприкінці вересня з'їздили на свої перші практичні заняття на скелі Коростишева. Тренування, лекції, спілкування і, звісно, пісні біля багаття – так пройшли вихідні.
"За підтримку та сприяння в організації фестивалю, допомогу у відновленні статусу клубу та можливість отримати зал для тренувань в будні дні хочемо висловити подяку керівництву КПІ ім. Ігоря Сікорського: ректорові Анатолію Мельниченку, першому проректорові Михайлу Безуглому, голові Профкому Юрію Веремійчуку", – наголошують у клубі.
У планах турклубу – некатегорійні та категорійні навчальні походи, виїзди на скали та участь у змаганнях із спортивного туризму. "Якщо ви мріяли знайти друзів для спільних пригод, марите походами, а гори сняться вам щоночі – приходьте! Двері нашого клубу завжди відриті для всіх. Для того, щоб доєднатися до навчальної групи чи стати членом клубу, завітайте до чату https://t.me/tkgkpi". Ми покажемо вам шлях до гір", – запрошують туристи КПІ до своєї спільноти.