16 квітня 2026 року минуло 100 років від дня народження заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії інженерних наук України, заслуженого професора КПІ, доктора технічних наук Валентина Чермалиха (1926-2022), який понад 30 років (1973-2006) очолював кафедру автоматизації управління електротехнічними комплексами (до1999 р. кафедра автоматизації гірничої промисловості) Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту (раніше – факультет гірничої електромеханіки та автоматики).
Сучасні творчі результати колективу кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів (АЕМК) було сформовано завдяки багаторічній діяльності професора Валентина Чермалиха – фундатора наукової школи зі створення оптимальних енергоефективних систем електроприводів та технологічних процесів із мікропроцесорним керуванням.
Головними напрямами наукових досліджень професора В.М. Чермалиха була оптимізація управління електроприводами з напівпровідниковими перетворювачами та мікропроцесорними пристроями; нечітке управління складними електромеханічними комплексами з багатоканальними задавальними моделями (математичний або комп'ютерний опис еталонного процесу, який використовується для порівняння з реальними системами – ред.), оптимізація динамічних режимів електромеханічних систем з розподіленими пружними ланками на основі запропонованого ним методу граничних пружних зв'язків.
Напрями, за якими розвивається наукова школа сьогодні, охоплюють різні дослідницькі вектори у сфері теорії керування, а саме – математичне, програмне, технічне, інформаційне, організаційне та правове забезпечення електротехнічних та електромеханічних систем. Під керівництвом Валентина Михайловича викладачі й наукові співробітники кафедри АЕМК виконували науково-дослідні роботи, поєднані спільним напрямом, а саме: оптимізацією керування складними електромеханічними системами та комплексами і технологічними процесами з регульованим електроприводом за критерієм енергоефективності. Вчені школи виконують низку науково-дослідних робіт за новим напрямом досліджень. Мова – про розроблення національних стандартів у сфері управління промисловими об'єктами за критерієм енергоефективності (керівник напряму – професор В.П. Розен). Завдячуючи потужному фундаменту, який заклав професор В.М. Чермалих, колектив кафедри й дотепер розвиває напрями фундаментальних системних досліджень та удосконалює напрями з управління енерговикористанням електротехнічних та енергетичних систем та ефективного використання електроенергії електротехнічними і мехатронними комплексами, теорії процесів у складних електротехнічних, електротехнологічних та мехатронних комплексів паливно-енергетичної, транспортної, машинобудівельної та видобувної галузі, альтернативної енергетики, зокрема, біопаливних і водневих паливно-енергетичних систем, котрі складаються з взаємопов'язаного комплексу технологічного, електротехнічного та обчислювального обладнання, з метою розроблення нової інфраструктури комплексів, систем керування, систем технічного діагностування, підвищення надійності, енергетичної ефективності та продуктивності, математичним і фізичним моделюванням. З часів керівництва АЕМК Валентином Михайловичем і до сьогодні колектив кафедри успішно забезпечує глибоку професійну підготовку кадрів для енергетичної галузі. Його наукова спадщина – вагомий внесок у розвиток української освіти та науки.
Валентин Михайлович народився у 1926 році в с. Велика Новосілка Донецької області. З 1944 до 1948 року проходив службу у лавах збройних сил СРСР. Є ветераном Другої світової війни. Закінчив Донецький політехнічний інститут у 1954 році. Працював молодшим та старшим науковим співробітником Науково-дослідного гірничорудного інституту (1954 -1958 рр., м. Кривий Ріг).
У 1958 році вступив до аспірантури Криворізького гірничорудного інституту (КГРІ). Після захисту кандидатської дисертації (1962 р.) працював доцентом, а з 1964 до 1973 року – завідувачем кафедри автоматизації виробничих процесів КГРІ, яка була створена у зв'язку з відкриттям в інституті спеціальності "Електропривод та автоматизація промислових установок і технологічних комплексів".
У 1970 році захистив докторську дисертацію, а в 1972 році отримав звання професора по кафедрі автоматизації виробничих процесів КГРІ. За цей час під його керівництвом було виконано великий обсяг науково-дослідних робіт із впровадженням результатів у виробництво. За роки праці в Кривому Розі В. Чермалих підготував багатьох кандидатів технічних наук та опублікував велику кількість наукових статей і методичних розробок.
У 1973 році Валентин Михайлович розпочав науково-педагогічну діяльність у Київському політехнічному інституті, куди його було обрано за конкурсом на посаду завідувача кафедри автоматизації гірничої промисловості (кафедра автоматизації управління електротехнічними комплексами).
Під його керівництвом та за безпосередньої участі колектив співробітників кафедри виконував низку важливих наукових досліджень і розробок, багато держбюджетних та госпдоговірних робіт спільно з провідними науково-дослідними установами. Зокрема було розроблено та впроваджено у виробництво перші автоматизовані електроприводи з силовими напівпровідниковими перетворювачами для промислових машин і установок, системи автоматизації підйомно-транспортних, дробильно-сортувальних та інших технологічних комплексів для гірничодобувної промисловості.
Початок роботи професора В.М. Чермалиха у КПІ збігся в часі з початком організації навчальних та наукових лабораторій у новому навчальному корпусі КПІ №22. За короткий термін було створено лабораторії, оснащені сучасним обладнанням, новітньою обчислювальною технікою. Отримали розвиток нові наукові напрями в галузі вдосконалення електрообладнання підприємств вугільної та гірничорудної промисловості. Вчені кафедри спільно зі співробітниками галузевих НДІ створили мікропроцесорні системи керування багатоцільовими шахтними маніпуляторами, вентильні двигуни на основі машин змінного струму, бурошнекові комплекси для виймання вугілля з тонких пластів, системи програмного управління, захисту та діагностики шахтних підйомних і конвеєрних установок.
Результати вагомого наукового доробку професора В.М. Чермалиха були покладені в основу його понад 250 друкованих праць, більше 10 підручників, навчальних посібників та 3 монографій. Зокрема отримано й 38 авторських свідоцтв на винаходи. Як організатор науки він був членом редколегії кількох наукових фахових журналів та двох спеціалізованих рад із захисту кандидатських та докторських дисертацій. Починаючи з 1980-х років, був членом гірничої секції науково-технічної ради та науково-методичної ради Міністерства освіти України. Протягом 1978 – 2000 рр. був членом секції Комітету з державних премій України. Постійно керував аспірантами; під його керівництвом 34 аспіранти захистили кандидатські дисертації, в т.ч. 7 – громадяни зарубіжних країн (Німеччини, Алжиру, Сирії, Йорданії, Росії). 5 його учнів стали докторами технічних наук, професорами.
В.М. Чермалих проводив заняття з багатьох спеціальних навчальних дисциплін (теорія автоматичного керування, інтелектуальні системи автоматичного керування, цифрові та мікропроцесорні системи тощо).
За успіхи, досягнуті в науковій та педагогічній роботі, підготовці спеціалістів та наукових кадрів, героя нашої статті було нагороджено орденом Трудового червоного прапора (1971 р.), ювілейною медаллю "За доблесну працю" (1970 р.), а також почесними знаками: "Шахтарська слава ІІІ ступеня" (1996 р.), "За відмінні успіхи в роботі" (1985 р.), "Винахідник СРСР" (1982 р.), "За вірність гірничій механіці" (2004 р.). У 1991 році професора В.Чермалиха. було обрано академіком Академії інженерних наук України, а в 1998 році відзначено почесним званням "Заслужений професор КПІ".
Колектив кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського тепло згадує багаторічного керівника, вчителя, наставника.
Валентин Михайлович вирізнявся не тільки високим професіоналізмом, а й особистими людськими якостями. Йому вдавалося створювати у колективі творчі, дружні, доброзичливі стосунки. Йому були притаманні простота у спілкуванні, тепле людське ставлення до колег, справедливість, відкритість, щиросердність, висока внутрішня культура, чуйність, небайдужість до людей, які працюють поряд, турбота про них. Він був мудрою людиною, умів чути людей, був уважний до думки кожного члена колективу.
Професор Валентин Михайлович Чермалих відіграв значну роль для сучасного розвитку автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів у синергічному поєднанні наукових і освітніх складових.