Біотехнологія – це міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук і результати наукових досліджень у якій можуть безпосередньо впливати на промисловість, сільське господарство, енергетику, екологію, фармацію та медицину. Одним із завдань біотехнології, пов'язаних із впровадженням цілей сталого розвитку, є забезпечення населення чистою водою та належними санітарними умовами.
Для цього на кафедрі промислової біотехнології та біофармації факультету біотехнології і біотехніки старший викладач Марина Громнадська розробляє, зокрема із відновлювальної сировини, функціональні біополімери для інноваційних технологій водоочищення та водокористування. "Мене завжди приваблювала можливість поєднати фундаментальні знання з практичними технологічними рішеннями", – ділиться дослідниця. Саме наполегливість та ефективний науковий пошук спряли її перемозі в університетському конкурсі "Молодий викладач-дослідник 2025".
Як повідомила науковиця, над розробкою функціональних біополімерів вона працює у складі творчого колективу, до якого входять д.т.н. Віта Галиш та аспіранти Анна Гапонюк, Олексій Гуменюк, Євгеній Мукало й Арсеній Тараненко. Їхня спільна робота спрямована на пошук ефективних підходів до отримання функціональних біополімерних матеріалів, дослідження їх фізико-хімічних властивостей і можливостей практичного застосування у водоочисних технологіях.
До участі в нинішніх проєктах – цікавих, а головне надзвичайно корисних і актуальних – молода дослідниця йшла завзято і цілеспрямовано. "Мій професійний шлях пов'язаний із КПІ ім. Ігоря Сікорського, де я здобула вищу освіту та продовжила науково-педагогічну діяльність, поєднуючи викладання з науковими дослідженнями у галузі сучасної біотехнології", – розповідає вона.
Та спочатку було навчання в Київському медичному коледжі №3. Там Марина зацікавилася природничими науками й вирішила пов'язати свій професійний шлях із біотехнологією, що використовує потенціал живих організмів і біологічних процесів для створення інноваційних продуктів та розв'язання глобальних технологічних завдань. А вже в 2011 році вона вступила до КПІ ім. Ігоря Сікорського на бакалаврську програму факультету біотехнології і біотехніки. Після завершення бакалаврату продовжила навчання в магістратурі, згодом вступила до аспірантури. У 2021 році успішно захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії на тему "Біотехнології штучного магнітомічення та природне магнітомічення клітин тварин" за спеціальністю 162 – Біотехнології та біоінженерія.
Трудову діяльність у КПІ розпочала в 2015 році на посаді техніка, з 2016 року – на посаді навчального майстра, а з 2017 року – асистента кафедри біоінформатики. З 2022 року стала штатним співробітником кафедри промислової біотехнології та біофармації. З 2025 року вона є виконавцем пошукової наукової теми факультету біотехнології і біотехніки "Наукові засади використання базидієвих грибів у біотехнології".
Натепер молода дослідниця поряд із науковою роботою займається викладацькою діяльністю – викладає дисципліни "Загальна імунологія" та "Теорія і практика біотехнологічного експерименту", бере участь у навчально-методичній та виховній роботі кафедри. Під її керівництвом виконуються та захищаються бакалаврські дипломні проєкти й магістерські дисертації. "На кафедрі промислової біотехнології та біофармації здобувачі вищої освіти мають можливість працювати у наукових лабораторіях, брати участь у виконанні дослідницьких проєктів, готувати наукові публікації та виступати на конференціях. Така діяльність дозволяє майбутнім фахівцям ще під час навчання отримати досвід реальної наукової роботи", – зауважує наставниця.
"Ми активно залучаємо студентів до наукової роботи, – доповнює завідувачка кафедри Валентина Поліщук. – Адже дослідження – це передусім можливість ставити запитання і шукати відповіді. Саме під час роботи в лабораторії формується справжній інтерес до професії та розуміння того, як знання можуть перетворюватися на інновації. Навчання на факультеті біотехнології і біотехніки відкриває можливості для участі у справжній науці вже під час навчання. Робота в лабораторії, участь у дослідницьких проєктах та міжнародних академічних програмах дозволяють відчути себе частиною глобальної наукової спільноти і зробити свій внесок у розвиток сучасних біотехнологій".
Гарні, молоді, професійні – здобувачі вищої освіти та їхні наставники – саме їм продовжувати й розвивати наукові традиції кафедри у сфері сучасної біотехнології, розширювати міжнародну наукову співпрацю та реалізовувати на практиці свої напрацювання.