Славутицька філія КПІ: становлення і сучасність
У рік 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції відзначатиме 25 років від дня заснування Славутицька філія КПІ ім. Ігоря Сікорського (далі – Філія), яка нині відіграє значну роль у підготовці фахівців для вітчизняної атомної енергетики та суміжних галузей, зокрема у сфері зняття з експлуатації ядерних об'єктів, поводження з радіоактивними матеріалами, екологічної безпеки тощо. Редакція "Київського політехніка" звернулася до виконувача обов'язків її директора доктора технічних наук, професора, академіка НАН України Анатолія Носовського з проханням розповісти про історію та сьогодення Славутицької філії.
Візит Ніколя Тензера — французького політолога, аналітика із питань міжнародної безпеки та прав людини
🇫🇷 Нещодавно КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідав Ніколя Тензер — французький політолог, аналітик із питань міжнародної безпеки та прав людини, голова Центру вивчення та дослідження політичних рішень (CERAP), старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики (CEPA), автор понад 20 книжок.
"Група дезактивації води". Наша праця не була марною.
"Київський політехнік" уже згадував у своїх матеріалах про технологію очищення забрудненої радіонуклідами води, що її в перші ж тижні після Чорнобильської катастрофи розробила група науковців КПІ. Її впровадження до певної міри забезпечило збереження природних водних екосистем Київщини від значного забруднення радіонуклідами і захист здоров'я багатьох людей від імовірних мутагенних процесів і негативних генетичних ефектів. Про те, як формувалася ця група і як вона працювала, згадує один з її безпосередніх учасників Анатолій Крисенко.