Серед надзвичайно цікавих досягнень українських дослідників, науковців та інженерів у співпраці з їхніми європейськими колегами – відтворення дзвона Десятинної церкви. У цьому процесі, точніше, у ключовому етапі цього міжнародного проєкту, брали участь і дослідники КПІ ім. Ігоря Сікорського – декан факультету електроніки Сергій Найда та асистент кафедри акустичних та мультимедійних електронних систем Микита Найда.
Міжнародний проєкт
Погляд в історію. Від третього по тридцяте вересня біля Національного музею історії України можна було побачити і почути реконструйований дзвін Десятинної церкви. Його відтворили члени громадської організації Ukraine WOW у співпраці з Національним музеєм історії України за підтримки Міністерства культури України. Над втіленням у життя ідеї реконструювати цей дзвін працювали дослідники України, Нідерландів, Німеччини та Португалії, а відлили дзвін в одній із найстаріших ливарень світу – Royal Eijsbouts (Нідерланди). Реалізовано проєкт без фінансування з боку держави, а завдяки благодійним внескам з боку компаній "Київстар" та Farmak.
Отже напередодні 35-річчя Незалежності реалізовано проєкт, який стосується не лише знаменного історичного факту, але й унікального відтворення дзвона Десятинної церкви, що був втраченим у 1240 р. під час навали монгольської орди на Київ і фрагмент якого був знайдений групою археологів під орудою Теодосія Мовчанівського (1899 – 1938 рр.) у 1937 р. Уціліло лише 60% поверхні дзвона, а його язик та кріплення було втрачено.
"Навесні 2026 року ми побачили фрагмент дзвона в колекції Національного музею історії України. Коли дізналися більше про його історію, зрозуміли: перед нами справжня реліквія – свідчення тяглості української державності. Ми вирішили відтворити дзвін один в один – не лише форму, а й звучання. Фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії об'єднали свої знання, технології та досвід, щоб виконати це завдання. Тепер ми можемо не тільки побачити, який вигляд мав дзвін Десятинної церкви, але й почути, як він звучав. Уперше за сотні років. Ми дуже вдячні нашим партнерам "Київстар" та Farmak, без підтримки яких ця реконструкція була б неможливою", – наголошують у вітчизняних масмедіа співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.
Оскільки в проєкті брали участь і фахівці з Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського, редакція "КП" звернулася до Сергія Анатолійовича Найди із запитаннями про участь у ньому. Адже факти й знання з історії України, археології, матеріалознавства, акустичного моделювання тощо послужили добрій справі.
На фото: Я. Гресь , С. Найда та Ю. СоловейЯк дзвону повертали голос
Усе почалось з прискіпливих розрахунків. Сергій Анатолійович розповів: "Методом сканування зафіксували кожну деталь поверхні артефакту без ризиків пошкодити оригінал. Далі наші колеги визначили хімічний склад бронзи за використання рентгенофлуорисцентного аналізу, після цього вже нами була створена повна цифрова модель дзвона з одночасним відтворенням втрачених частин – язика та корони на основі геометрії збереженого фрагмента та історичних аналогів. Наша роль із Микитою – розрахунки та комп'ютерне моделювання. Вдалося обчислити поведінку металу під час удару язиком дзвона, згодом змоделювали поширення звукових коливань. За допомогою акустичного синтезу вдалося почути, як звучатиме реконструйований дзвін ще задовго до початку виливання виробу з бронзи. В такий спосіб перевірено й уточнено габарити і геометричну форму майбутньої моделі. Отже цифрова реставрація, комп'ютерне моделювання і акустичне відтворення дзвону – це наш досвід, який використано у міжнародному проєкті". Звернімо увагу: голос бронзового дзвона С. і М. Найди прорахували математично і почули ще до того, як його було вилито у металі! Й саме розрахунки київських дослідників дозволили інженерам і ливарникам з Королівської ливарні у Нідерландах виготовити задуманий унікальний артефакт вагою 87,5 кг. Завдяки цій роботі українцям повернули не просто голос дзвона, а звук, який люди чули в середньовічному Києві!
Таким чином, про успішну діяльність знаменитої наукової школи лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, доктора технічних наук, професора Сергія Анатолійовича Найди та його колег зі спільної команди науковців, дослідників, інженерів повідомив… і дзвін Десятинної церкви.
До проєкту долучився німецький експерт Клаус Хаммер. Фахівець із виробництва дзвонів та науковий директор Музею дзвонів колегіальної церкви у Герренберзі (місто у землі Баден-Вюртемберг, за 30 км від Штутгарта – ред.). К. Хаммер консультував групу дослідників та інженерів у сфері конструкції та особливостей середньовічних дзвонів, а також надав історичні креслення.
Завдяки співпраці з колективом музею дзвонів Westfаlisches Glockenmuseum у Гешері (Німеччина) отримано наукові матеріали про конструкцію язиків дзвонів IX-XIII століть, а в GlockenStadtMuseum, що в Апольді (Тюрингія, Німеччина – ред.), команда проєкту виконала 3D-сканування язиків дзвонів XIII та XIV століть, що збереглися до нашого часу. Важливим елементом у процесі реконструкції став фрагмент корони давньоруського дзвона із Сахнівки, що на Черкащині, який зберігається у Національному музеї історії України.
Фінальний етап проєкту – виливання дзвона на Королівський ливарні Royal Eijsbouts у Нідерландах – одному з провідних центрів дзвоноливарства у світі. Саме тут відливали дзвони для численних історичних храмів Європи, зокрема для славнозвісного Собору Паризької Богоматері.
На фото: М. Найда та С. НайдаТелефонний дзвінок професору Сергію Найді
Як вказано вище, серед спонсорів проєкту – компанії "Київстар" і Farmak. За інформацією українських медіа, Farmak до того ж профінансував створення 20 бронзових мініатюрних копій артефакту – їх безоплатно передано українським школам, щоб ця історія звучала і для дітей. А компанія "Київстар", разом із хором "Гомін", створили ексклюзивний ді-джингл на одну з найгарніших українських пісень – "Ніч яка місячна". Відтепер кожен абонент Київстару може почути голос відтвореного дзвона Десятинної церкви, адже у ді-джинглі його звучання поєднане з голосами українського хору. До слова, коли кореспондент "КП" зателефонував до Сергія Найди, у слухавці почув цю знайому всім українцям мелодію і звук легендарного дзвона.
Блискуча (і мова не лише про поверхню металу, з якого зроблено дзвін) робота дослідників з факультету електроніки НТУУ "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", спільно із групою іноземних вчених, наочно доводить: акустика – це набагато більше, ніж просто робота зі звуком. Це потужний інструмент збереження нашої історії. А ще своєрідний дороговказ для тих учнів середніх шкіл, які досконально вивчають основи фізики. Це, щоб у подальшому пов'язали своє навчання з КПІ ім. Ігоря Сікорського…
Команда проєкту:
Марина Стрельник – начальниця відділу найдавнішої і середньовічної історії України Національного музею історії України; Леся Дідух – завідувачка сектора середньовічної історії Національного музею історії України; Юлія Безкоровайна – завідувачка сектора середньовічної археології Національного музею історії України; Юрій Бут – завідувач відділу наукової реставрації музейних предметів Національного музею історії України; Сергій Найда – доктор технічних наук, професор, декан факультету електроніки КПІ ім. Ігоря Сікорського; Микита Найда – доктор філософії, асистент кафедри акустичних та мультимедійних електронних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського; Команда Royal Eijsbouts, найбільшого у світі ливарного заводу з виробництва дзвонів баштових годинників (Нідерланди): Мігель Карвалью (Португалія) – співавтор наукового дослідження "Звук бронзи", однієї з ключових робіт у сфері цифрової реконструкції історичних дзвонів, кампанолог (кампанологія – наука про дзвони, яка вивчає акустику, технологію виготовлення дзвонів та дзвонове мистецтво – ред.) ливарні Royal Eijsbouts, відповідальний за фізичні, музичні та історичні аспекти дзвонів; Йоп ван Брюссель – керівний директор Royal Eijsbouts, працює зі дзвонами вже 42 роки.
Консультанти проєкту:
Клаус Хаммер (Німеччина) – доктор наук, експерт зі дзвонів та науковий директор Музею дзвонів при Колегіальній церкві Герренберга; Богдан Кіндратюк – директор Центру дослідження дзвонарства, доктор мистецтвознавства, професор Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника, автор монографії "Дзвонарська культура України"; Георгій Черненко – заслужений артист України, професор Національної музичної академії України, Луганської державної академії культури і мистецтв, член Європейської дзвонарної асоціації, засновник ансамблю дзвонарної музики "Київські дзвонарі", автор перших у православному світі проєктів карильйонів (хроматичних дзвіниць) на Михайлівській, Софійській та інших дзвіницях Києва, а також інших міст України.
До 35-річчя Незалежності України відбулася унікальна подія - відтворення дзвона Десятинної церкви, втраченого у 1240 році. І ключовий етап цього міжнародного проєкту, а саме акустичне моделювання, виконали фахівці нашого факультету та кафедри АМЕС.
Вихідними даними для відновлення слугував єдиний фрагмент дзвона (близько 60% поверхні), знайдений археологами у 1937 році.
Який саме інженерний внесок зробила команда під керівництвом декана ФЕЛ Сергія Найди та за участі асистента кафедри АМЕС Микити Найди:
🔹 Здійснено повну цифрову реставрацію геометрії дзвона.
🔹 Прораховано фізику поведінки металу під час удару.
🔹 Виконано акустичний синтез. Фактично, голос дзвона прорахували математично і почули ще до того, як його було створено у металі.Спираючись саме на ці розрахунки, на Королівській ливарні у Нідерландах виготовили точну фізичну копію вагою 87,5 кг.
Завдяки цій роботі нам повернули не просто звук дзвона, а звук, який колись чули люди в середньовічному Києві!
Блискуча робота колег, яка наочно доводить: акустика - це набагато більше, ніж просто робота зі звуком. Це потужний інструмент збереження нашої історії.
