Вихованців Київської політехніки можна зустріти на всіх континентах, у найбільших наукових осередках світу. Тим приємніше, коли вони не поривають зав'язків з університетом, цікавляться його сьогоденням, діляться своїми набутками, виступають амбасадорами КПІ ім. Ігоря Сікорського та України.
П'ятнадцять років тому першокурсниця ФМФ Олександра Парій обрала спеціальність "Фізика", яка, на її думку, давала в майбутньому широкі можливості застосувати отримані знання. І не помилилася. Нині вона – магістр фізики КПІ – працює в ІТ: здолала шлях від тестувальника до CEO, лідера ринку, створила навчальний стартап для університетів Krokyo, заснований на доказовій науці навчання і сократівському діалозі, який допомагає засвоювати й запам'ятовувати матеріал.
За цей час Олександра ще й закінчила школу програмування Unit Factory (інноваційне середовище з підготовки кваліфікованих IT-фахівців, де навчалися через розв'язання практичних кейсів – розбір реальних або змодельованих ситуацій) та опанувала програму Stanford GSB LEAD (престижна онлайн-програма Стенфордської вищої школи бізнесу (GSB), сфокусована на розвитку лідерських якостей, впровадженні інновацій та стратегічному управлінні). Розповіддю про свої професійні здобутки, що стали можливими завдяки, зокрема й навчанню в КПІ, дослідниця поділилася з редакцією "Київського політехніка".
– За короткий час ви стали кваліфікованим сучасним фахівцем. Думаю, читачам буде цікаво дізнатися, як починався ваш шлях у КПІ, чому обрали саме фізику?
– Я вступила на фізичний напрям, бо мене завжди цікавило, як влаштований світ на рівні базових принципів. Фізика приваблювала тим, що не дає завчити готові відповіді: вона змушує розкладати складне явище на частини, будувати модель і перевіряти її. Тоді я ще не знала, що саме ці навички стануть основою моєї подальшої кар'єри в технологіях.
– Що з набутого в КПІ найбільше допомогло вам у професійному житті?
– Чесно скажу: справа не в конкретних предметах чи формулах, а в тому, чого фізика навчає тебе на рівні мислення. Провчившись на фізиці 6 років, ти розумієш, що тепер можеш розібратися з будь-чим – бо маєш вміння розкласти складну задачу на частини й дійти до базових принципів, замість того щоб оперувати готовими шаблонами. Бо в реальному житті не завжди є шаблони, а коли вони є – ще треба знати, котрий з них і коли потрібно використовувати. Фізика ж навчає мисленню від першопричин, яке можна використовувати в будь-якій життєвій ситуації – від кулінарії і до ремонту мікрохвильовки. Фізика дала мені життєву установку "зараз розберемося".
Окремо хочу згадати кількох викладачів КПІ, які працювали майже за сократівським методом, хоча це я розумію лише тепер, 10 років по тому. Ти здавав письмову роботу, вони її перевіряли, а потім казали: "А тепер давай поговоримо". І починали розпитувати, щоб зрозуміти, наскільки ти справді розбираєшся в тому, що написав. Якщо в тебе була помилка чи хибне уявлення, вони не просто ставили мінус, а через питання підводили тебе до того, щоб ти сам побачив, де саме збився. Адже можна було припуститися дрібної арифметичної помилки, через яку всі подальші розрахунки ставали хибними, хоча самі закони фізики і їхню логіку ти при цьому розумів чудово. І вони це бачили. Їх цікавила саме твоя здатність мислити, а не те, чи ніде ти не схибив у обчисленнях. (Довідково:Сократівський діалог – бесіда, під час якої не дають готових відповідей, а за допомогою відкритих запитань спонукають самостійно знаходити істину, виявляти протиріччя у судженнях та спростовувати хибні твердження.)
Тоді здавалось, що мені пощастило і вони просто рятують мене від поганої оцінки. І тільки нині, коли я глибоко занурилася в науку про навчання, я зрозуміла, що насправді відбувалося. Вони перевіряли не сам факт правильної відповіді, а твою здатність мислити, і вміли розгледіти реальне розуміння навіть там, де були технічні помилки.
– Як склався ваш професійний шлях після університету?
– На третьому курсі КПІ я виграла конкурсний відбір на стипендію Erasmus Mundus і паралельно навчалася в Університеті Монпельє 2 (провідний науково-дослідний заклад Франції, що спеціалізувався на природничих і точних науках). А після КПІ пройшла Unit Factory в Києві. Кар'єру почала з інженерних і продуктових ролей: тестування, управління проєктами, стажувалася в Німеччині в компанії Bosch, де взяла участь у дослідницькому проєкті з deep learning (підрозділ машинного навчання, що використовує багатошарові нейронні мережі для аналізу даних) для робототехніки. Працювала з роботом, якого ми вчили поєднувати зорову й тактильну інформацію для подальшої роботи на конвеєрі. Саме там фізика й ШІ вперше для мене об'єдналися напряму.
Основний професійний досвід я здобула в компанії Skins.Cash, маркетплейсі для торгівлі ігровими предметами (скінами). Я прийшла туди на ранній стадії (була другим працівником) і за 6 років пройшла шлях від продукт-менеджера до посади CEO. Ми побудували власний алгоритм динамічного ціноутворення на базі машинного навчання, масштабувались до мільйонів користувачів і стали #1 у своїй ніші. Згодом я закінчила Stanford LEAD, що допомогло систематизувати управлінський досвід.
– Дуже цікаво і повчально. Справжній взірець для наслідування. А над чим працюєте тепер?
– Сьогодні я будую власний стартап Krokyo. Це ШI-платформа для навчання, побудована на науці про навчання. Десятиліттями освіта спиралася радше на традицію й інтуїцію, ніж на дослідження про те, як людина засвоює й запам'ятовує матеріал. Krokyo бере ці перевірені принципи й закладає в основу платформи. І, звісно, вона адаптується під тебе: під твій темп, під те, де саме тобі складно. Для мене це поєднання двох речей, які мені близькі: технологічна складність і відчутний суспільний вплив.
І тут, хоч як дивно, я повертаюся до тих самих викладачів КПІ. Те, що вони робили вручну, коли через розмову й питання докопувалися, чи дійсно ти розумієш матеріал, а не просто вгадав відповідь. Оце і є та робота, яку я хочу зробити масштабованою. Гарний викладач завжди бачить, де саме ти збився і чому. Проблема лише в тому, що його не вистачить на тисячі учнів одночасно. Це я і намагаюся вирішити в Krokyo.
– Озираючись на пройдений шлях, що вважаєте своїми вагомими здобутками?
– Найбільше тішить не займана посада, а те, що навчилася доводити складні технічні продукти від ідеї до робочого бізнесу. Побудувати ML-систему (програмний комплекс, здатний навчатися на основі даних і знаходити приховані закономірності), яка реально приймає рішення про ціни і впливає на дохід компанії, зібрати й утримати сильну команду, пройти шлях до CEO. Це не точкові перемоги, а здатність системно будувати.
– Спрямовуючи погляд у майбутнє, що плануєте здійснити?
– Сфокусована на розвитку Krokyo і виході на ширші ринки. Хочу, щоб персоналізоване навчання на базі ШI стало нормою, а не привілеєм. У довшій перспективі мені важливо, щоб українські технологічні фахівці були видимими у світі, бо рівень нашої інженерної школи цього вартий.
На завершення хочеться узагальнити сказане людиною, яка впевнено зарекомендувала себе у міжнародній ІТ спільноті: вітчизняне фахове товариство має стати видимим у світі, адже наша інженерна школа того варта.