У залі рідкісних книг Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка 20 лютого відбувся круглий стіл, присвячений визначному українському науковцю у галузі технології машинобудування, професору, солдату Другої світової війни Володимирові Хільчевському.
Організували цю зустріч працівники Інституту матеріалознавства та зварювання імені Є. О. Патона і його кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій, Державного політехнічного музею та Науково-технічної бібліотеки КПІ. Круглий стіл продовжив заходи, присвячені 100-річчю від дня народження вченого, про які наша газета писала в №3-4 від 25 січня цього року.
📰
На переконання завідувача кафедри лазерної техніки та фізико-технічних технологій (ЛТФТ) Олексія Кагляка, який виступив модератором круглого столу, забувати про внесок у науку доктора технічних наук, академіка Академії інженерних наук України В. Хільчевського не можна не лише через його наукові здобутки, але й через його гідні подиву й наслідування працелюбність і продуктивність: впродовж періоду завідування кафедрою опору матеріалів КПІ і вісімнадцяти років керівництва кафедрою матеріалознавства і технології конструкційних матеріалів (1973-1991) він встиг написати понад 300 наукових праць, у тому числі 5 монографій, три підручники, видав автобіографічну повість, упорядкував російсько-український словник з машинознавства та загального машинобудування тощо. Окрім того, понад 30 років він завідував підготовчим відділенням КПІ й доклав величезних зусиль до організації філій КПІ в Чернігові та Житомирі.
Голова Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Ільченко повідомив, що найближчим часом на Алеї зірок перед головним корпусом університету з'явиться і плита на честь Володимира Хільчевського. Його іменем також буде названо одну з навчальних аудиторій НН ІМЗ ім. Є.О. Патона.
Своєрідним вступом до круглого столу стала демонстрація відеофільму про деякі віхи історії КПІ, цікаві факти про роботу вишу до початку Другої світової війни, його повоєнне відродження, розбудову університетської інфраструктури, про утвердження КПІ як закладу вищої освіти нового типу. У коментарях до фільму завідувач науково-дослідним відділом з історії КПІ ДПМ ім. Бориса Патона Віталій Татарчук пов'язав низку відомостей про університет із біографією В. Хільчевського.
Напевно, "найтеплішою" частиною засідання стали живі спогади про Володимира Хільчевського його колег і учнів.
Професор НН ММІ Андрій Бабенко закцентував увагу учасників на окремих рисах характеру Володимира Васильовича, зокрема на його надзвичайній працездатності та таланті знаходити та підтримувати здібних студентів. Керування методичними комісіями при Мінвузі УРСР, завданням яких була організація загальнотехнічних факультетів, впровадження ЕОМ, програмованого навчання, видання методичної літератури, навчальних фільмів тощо – далеко не повний перелік заслуг В. Хільчевського.
Професор кафедри ЛТФТ НН ІМЗ ім. Є.О.Патона Віталій Джемелинський згадав, як В.Хільчевський брав участь в оновленні обладнання ливарної і зварювальної виробничо-навчальних дільниць у майстернях інституту, реорганізації лабораторії матеріалознавства, організовував і проводив у КПІ науковий семінар для завідувачів кафедр технологій обробки конструкційних матеріалів з усіх технічних вишів колишнього СРСР. Значним був внесок Володимира Васильовича і в процес впровадження фінішних технологій обробки деталей на машинобудівних підприємствах, створення високоефективної технології виготовлення та ремонту деталей для сільськогосподарських, кормозаготівельних та дорожніх машин – спочатку на потужностях навчально-виробничих майстерень КПІ, згодом – на машинобудівних підприємствах колишнього Союзу.
Про принциповість В.Хільчевського як керівника кафедри розповідав доцент кафедри ЛТФТ Віктор Романенко. Володимир Васильович був особливо прихильним до тих здобувачів освіти і молодих дослідників, які не лише "фонтанували" новими ідеями, але й пропонували технологічні рішення, долучалися до розробки і впровадження нових технологій.
Інженер кафедри ЛТФТ Анатолій Святина вдячний В.Хільчевському за наставництво: Володимир Васильович допомагав йому спочатку як майстру виробничого навчання, а згодом – як інженеру.
А редакторка видавництва "Самміт-Книга" Юлія Іванченко, яка готувала до публікації книгу спогадів Володимира Хільчевського "Чорна піхота. Від солдата до академіка", висловила впевненість, що автобіографічна розповідь "чорнопіхотинця" В.Хільчевського дозволила читачам краще осягнути трагедію сотень тисяч українців, які у 1941 році опинилися в нацистській окупації, а після визволення, за наказом радянського військового керівництва, ненавчені, майже неозброєні й не переодягнені у військові однострої регулярну армію поповнили фактично як гарматне м'ясо. Серед тих із них, хто дивом вижив, був і Володимир Хільчевський.
Наостанок донька Володимира Хільчевського – Тетяна Лугова – подякувала організаторам і учасникам круглого столу за пам'ять про батька.