Напевно ще ніколи стіни укриття Бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського не бачили разом стількох представників інтелектуальної та управлінської еліти в освітянській галузі, як 29 жовтня: того дня там проходила робоча зустріч ректорів українських університетів з представниками органів державної влади.
Участь у ній взяли Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, його заступники Микола Трофименко, Андрій Вітренко та Анастасія Софієнко, заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, керівник Державної служби якості освіти Руслан Гурак та інші високопосадовці.
Оскільки ініціатором зустрічі була Спілка ректорів закладів вищої освіти України, модератором зібрання виступив її голова Петро Куліков. Він і відкрив засідання. І, варто зауважити, що з самого початку його виступу доволі звичних на таких заходах панегіриків в бік влади не пролунало: були цілком конкретні пропозиції щодо поліпшення взаємодії міністерства з представниками освітянської галузі. Та й надалі учасники говорили здебільшого про цілком конкретні речі та проблеми, які усугубилися через війну, та про безліч економічних, адміністративних, соціальних і господарчих задач, що стоять нині перед керівниками вишів і без вирішення яких робота університетів стає неможливою, чи щонайменше, значно ускладнюється. Останнє, до речі, є однією з причин необхідності реформувати систему вищої освіти, хоча, звісно, й не єдиною. Бо основне завдання, що стоїть у нинішніх умовах перед вітчизняною вищою школою, – забезпечити безперервність і стійкість освітнього процесу та готувати кваліфікованих фахівців для країни. А для цього – адаптувати їхню підготовку до потреб воєнного часу, підтримувати високий рівень наукових досліджень тощо.
Тож зміни в організації діяльності галузі конче необхідні та невідворотні. Проте це не можуть бути просто зміни заради змін. "Нам потрібно не просто зберегти освіту, нам потрібно зрозуміти, що освіта, яку ми пам'ятаємо до 2022 року, назад вже не повернеться. Не тому, що там було добре, а тут погано. Ми змінилися. Нам вже та освіта не потрібна. Нам потрібна освіта сильніша, краща, швидша, з новими і при тому різними підходами, – наголосив міністр на початку свого виступу на зустрічі. – Нам потрібні університети не як місце друкування дипломів, нам потрібні університети як місце продукування знань для використання їх на практиці і формування нових знань!".
На найближчий час серед найнагальніших завдань, які виокремив Андрій Бутенко, є, передусім, підготовка до роботи в умовах можливих блекаутів: "Ми з вами на порозі важкого енергетичного періоду. Ми це розуміємо. Просто тут нікому не буде. Тому як міністр я закликаю всіх до конструктивного діалогу. Чи знаємо ми про те, що в цьому питанні є багато проблем? Так, знаємо. Нам над ними потрібно працювати спільно, бо, можливо, хтось одне підкаже, хтось – друге, і так разом ми вийдемо на оптимальне рішення". І подальша розмова засвідчила, що саме такий підхід є найефективнішим.
Отож діалог між міністерством та академічною спільнотою продемонстрував обопільне прагнення перейти до формату стратегічного та всеосяжного партнерства. Це відображено і в офіційній публікації на сайті МОН України "Розвиток вищої освіти, автономія університетів і нові механізми співпраці: про що говорили на зустрічі з ректорами ЗВО", яка з'явилася після засідання. У матеріалі наголошено, що акцент нинішньої політики відомства робиться на перетворенні університетської спільноти на повноцінного та суб'єктного партнера у формуванні освітнього курсу.
На фото: учасники зустрічіПрофільне міністерство представило керівниками ЗВО параметри, закладені в проєкт Державного бюджету на 2027 рік на фінансування освіти: 28,4 млрд грн передбачено на підготовку фахівців та забезпечення загальної діяльності ЗВО, 9,4 млрд грн – на виплату академічних стипендій, а загальні видатки на науку та інновації складуть 24,2 млрд грн, з яких 9,7 млрд грн буде спрямовано безпосередньо через програми МОН. Ці цифри свідчать про те, що навіть у надскладних умовах пріоритет фінансування розвитку людського капіталу та наукових розробок для держави залишається ключовим.
Водночас ректори українських університетів говорили про необхідність розширити реальну автономію закладів освіти, насамперед у її фінансовому, інвестиційному та майновому вимірах. Серед ключових фінансових проблем, які потребують негайного законодавчого та нормативного врегулювання, керівники вишів виділили надання університетам законного права залишати всі самостійно зароблені ними кошти на комерційних рахунках вишів і безперешкодно розпоряджатися коштами спеціального фонду свого бюджету. Можливість гнучко оперувати спецфондом дозволить закладам оперативно реагувати на форс-мажори, викликані війною, інвестувати в оновлення пошкодженої інфраструктури, купувати обладнання та підтримувати молодих науковців та їхні дослідження. Безумовно, більша фінансова свобода має йти пліч-о-пліч із високою прозорістю управління, збалансованим розподілом повноважень між адміністрацією, вченими та наглядовими радами, а також повною підзвітністю перед університетською громадою.
Окремим блоком обговорення став соціально-господарчий сектор. У нинішніх соціально-економічних умовах, з одного боку, є неможливим і неприпустимим піднімати вартість проживання у гуртожитках для студентів, адже це створить надмірний фінансовий тиск на українські родини, багато з яких втратили майно чи стабільні доходи через війну. З іншого боку, керівники ЗВО констатували прикрий факт: фіксовані кошти, які гуртожитки нині отримують від пожильців, не покривають витрат на їхнє проживання, адже тарифи на комунальні послуги, енергоносії та обслуговування мереж стрімко зростають. Гуртожитки фактично працюють у збиток, вимиваючи ресурси з інших статей видатків університетів. Ректори одностайно наголошували, що для подолання цієї проблеми необхідна цільова допомога держави, впровадження спеціальних субсидій або компенсаційних механізмів для покриття різниці в тарифах. Представники органів державної влади погодилися, що це питання виходить за межі суто освітянського відомства і потребує для розробки дієвих управлінських рішень, комплексного залучення Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів.
Велику увагу приділили учасники зустрічі модернізації мережі закладів вищої освіти. Керівництво МОН представило ректорському загалові деякі основні положення нового законопроєкту щодо оптимізації та реформування університетської мережі. Позиція міністерства в цьому питанні є виваженою: будь-які територіальні чи інституційні зміни мають відбуватися не за вказівками згори, а на основі ретельного аналізу реальних освітніх потреб конкретного регіону, з урахуванням кадрової спроможності кожного ЗВО, його фінансової стійкості та перспектив розвитку ринку праці. Головними критеріями та базовими умовами під час трансформацій залишаються надійний захист прав студентів і збереження гарантій для науково-педагогічних працівників. Для досягнення більшої синергії міністр закликав університети не чекати наказів з боку держави, а самостійно об'єднуватися у професійні асоціації. Вони дозволять закладам консолідовано представляти власні інтереси, формувати системні пропозиції та брати безпосередню участь у виробленні державної політики.
Ще одним стратегічним інструментом модернізації з точки зору Міністра освіти і науки є створення університетських консорціумів. Цей формат передбачає об'єднання наукових шкіл, дослідницьких команд, спільне використання унікальних лабораторій та матеріально-технічної інфраструктури кількох ЗВО. Консорціуми дають можливість розробляти та впроваджувати спільні інноваційні освітні програми, масштабувати академічну мобільність і значно ефективніше залучати потужне міжнародне грантове фінансування. Держава готова створювати всі необхідні організаційні, правові та нормативні умови для стимулювання такої міжуніверситетської інтеграції.
На фото: О. Ковальська, А. Бутенко та А. МельниченкоНе оминули учасники засідання увагою й прикладних питань організації вступних кампаній та навчального процесу. Обговорювалося вдосконалення правил вступу, індикативна вартість навчання, формування мінімальної вартості контрактної освіти, а також суттєве скорочення зайвих процедур і бюрократичного навантаження, яке часто забирає надто багато часу у викладачів. Велике зацікавлення викликала інформація про підготовки до реалізації експериментального проєкту "Зимовий вступ" в межах програми "Відкритий шлях до вищої освіти". Урядовці запропонували університетам організувати набір на підготовчі відділення у дві хвилі, причому перша хвиля має розпочати активні заняття вже наприкінці листопада або з 1 грудня. Це розглядається як додаткова можливість для молоді надолужити освітні втрати, спричинені безпековими факторами. Окремо обговорили можливості розширення комплексних програм підтримки ветеранів, учасників бойових дій та членів їхніх родин, зокрема через спрощені механізми переведення на вакантні бюджетні місця та залучення цільових державних грантів.
Після засідання кореспондент "КП" запитав ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолія Мельниченка, які питання, що їх порушували на засіданні ректори українських університетів і представники органів влади, є актуальними і для КПІ. "Насправді, учасники сьогоднішнього засідання говорили про дуже багато нагальних для закладів вищої освіти проблем. Переважна більшість із них тією чи іншою мірою стосуються й нашого університету. Але є такі, що їх слід розв'язувати негайно. Це, по-перше, питання вартості проживання в гуртожитках, адже зафіксована нині вартість, звичайно ж, не покриває навіть базових витрат на проживання однієї особи. По-друге, це енергетична стійкість. По-третє, проведення платежів: цей процес було трохи пригальмовано, але, насправді, нині це питання зрушилося з мертвої точки. Також це проблема проведення тендерів, які часто можуть значно сповільнювати виконання ремонтних робіт. І так далі й далі. Але слід зауважити, що нині частина цих проблем уже в процесі вирішення, а інша частина потребує додаткових дискусій та відповідних управлінських рішень".
Отож варто констатувати, що міністерство дослухається і до запитів, і до пропозицій ректорів. Можна сподіватися, що так буде й надалі, особливо, якщо зважити, що насамкінець Андрій Бутенко та Петро Куліков підписали меморандум про співпрацю Міносвіти та Спілки ректорів.
КПІ ім. Ігоря Сікорського став майданчиком для зустрічі керівництва Міністерства освіти і науки України на чолі з міністром Андрієм Бутенком із ректорами університетів та представниками їхніх об’єднань, зокрема Спілки ректорів закладів вищої освіти України.
📜 Понад 100 університетів долучилися до обговорення ключових питань розвитку вищої освіти. Серед них — модернізація освітньої системи, фінансування університетів, вступна кампанія, підтримка студентів, зокрема ветеранів, актуальні законодавчі зміни, як-от розширення автономії закладів вищої освіти.
Важливим результатом зустрічі стала домовленість про системний діалог між МОН і керівниками ЗВО.
☑️ Більше про зустріч — у нашому відео.