Сьогодні ми є свідками, як штучний інтелект небаченими темпами проникає в усі сфери життя, змінюючи ринок праці, наукові дослідження, соціальні комунікації, глобальну безпеку та економіку. КПІ ім. Ігоря Сікорського одним із перших почав застосовувати ШІ у своїй діяльності. Зокрема, науковці кафедри штучного інтелекту НН ІПСА зосереджені на тому, щоб ШІ залишався інструментом прогресу та сприяв сталому розвитку.
Серед інших доцентка кафедри штучного інтелекту Віра Гуськова працює над впровадженням різних методів і підходів штучного інтелекту та прогнозування для побудови систем підтримки прийняття рішень і складних соціо- та економіко-технічних процесів. Не так давно, за підтримки Українсько-Французького центру КПІ ім. Ігоря Сікорського та аташе з університетського й наукового співробітництва Франції в Україні Елоїз Мармузе-де ла Тай, вона пройшла стажування в Еcole Polytechnique – одному з найпрестижніших технічних закладів Європи.
"Стажування в Політехнічній школі в Парижі стало важливим професійним і світоглядним досвідом, – розповідає дослідниця. – Це дозволило працювати з провідними фахівцями, експертами у сфері ШІ й зрозуміти, що ШІ – це не просто технологія, яку можемо використовувати, це інструмент, який дозволяє приймати рішення у кризових умовах. Цей досвід також вплинув на мою професійну діяльність в Україні. Я ще більше усвідомила роль штучного інтелекту в питаннях безпеки, стійкості інфраструктури, прогнозування ризиків та прийняття управлінських рішень в умовах війни". І додає: "В один із днів нас запросили на захисти студентів, де вони презентували свої роботи, над якими працювали рік. Отриманий досвід можна ефективно імплементувати в КПІ – зокрема у форматі спільних наукових воркшопів, дослідницьких груп із фокусом на AI safety, robustness та explainability, а також у розвитку міжнародних магістерських і PhD-проєктів".
"У перспективі бачимо можливість підготовки спільних грантових заявок (Horizon Europe, двосторонні програми Франція-Україна), запуску програм короткотермінової мобільності для студентів і аспірантів, а також спільних публікацій у провідних наукових виданнях. Особливо важливо залучати до таких ініціатив студентів – участь у міжнародних дослідницьких середовищах формує новий рівень академічної культури та професійних компетентностей", – додає в.о. завідувачки кафедри ШІ Ірина Джигирей.
Згадуючи свої недавні студентські роки, науковиця звертається до студентів: "Не варто недооцінювати силу наукової комунікації. Участь у конференціях, активність у міжнародних проєктах, ініціативність у співпраці – саме ці кроки відкривають можливості для стажувань і спільних досліджень. Світова наука сьогодні максимально відкрита до партнерства, і КПІ має всі передумови бути повноцінним учасником цього процесу".
За останні десятиліття особливо помітно, як жінки впевнено зайняли свою нішу в науковому полі КПІ. Віра Геннадіївна охоче поділилася, як це – бути успішним у роботі та житті: "Наука для мене – це спосіб мислити, ставити запитання і знаходити рішення там, де, здається, їх уже не існує. Основним викликом жінки в науці сьогодні є поєднання високих професійних стандартів та суспільного очікування щодо ролі жінки. Наука вимагає часу, навчання, мобільності, міжнародної взаємодії з іншими університетами й організаціями для того, щоб зрозуміти, чи є підходи і методи, які використовуються, конкурентоспроможними і націленими на отримання високоякісних результатів. Додатково до цього жінка має доводити свою експертність, але при цьому балансувати між сім'єю, родиною, наукою й персональним розвитком. Проте всі ці виклики поступово перетворюються у зону для зростання, у зону стабільності та у зону впевненості в подальших дослідженнях і наукових відкриттях".
І на завершення В. Гуськова ще раз наголосила: "Молодим науковцям порадила б не боятися своїх амбіцій, складних тем. Так, наука – це складно, наука – це про виклики, але воно того варте".