Особливістю цьогорічного четвертого благодійного фестивалю "Японська осінь" була низка заходів, присвячених відзначенню 20-ліття діяльності Українсько-Японського центру (УЯЦ) КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Серед подій, які відбувалися протягом четвертого-шостого вересня, варто відзначити передусім візит Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Осумі Йо та його зустріч з ректором КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолієм Мельниченком. У короткому виступі в смартукритті Clust Space НТБ ім. Г.І. Денисенка японський дипломат підтвердив незмінну підтримку його країною України і висловив особисту готовність докласти всіх зусиль для зміцнення двосторонніх відносин між Країною Вранішнього Сонця та нашою державою: "Маю чимало планів щодо розвитку дипломатичних відносин між нашими країнами. Вірю, що вони здійсняться". Осумі Йо висловив співчуття народу України, який потерпає від ворожої агресії та повітряних атак.
Також дипломат подякував ректорові КПІ ім. Ігоря Сікорського та директорці УЯЦ Катерині Луговській за організацію та проведення фестивалю.
У зверненні до присутніх Анатолій Мельниченко наголосив: "Черговий, четвертий, фестиваль "Японська осінь" проходить у калейдоскопі подій, ділових знайомств з представниками Уряду країни, Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України. До уваги відвідувачів – художні та фотовиставки, демонстрації національних бойових та культурних мистецтв. Фестиваль надихає на подальший розвиток перевірених часом багатовекторних взаємовідносин нашої держави з благородною Японією. Адже Країна Вранішнього Сонця є партнером нашого народу у справі відновлення економіки, управління кризовими ситуаціями, у допомозі у галузі освіти і культури у цей складний час".
На фото: А.Мельниченко, Осумі Йо та Г. Омельченко під час огляду експозиції темаріОкремо А. Мельниченко зупинився на ролі Посольства Японії в Україні, зокрема у справі розвитку діяльності УЯЦ. Привітавши Надзвичайного і Повноважного Посла Японії Осумі Йо з призначенням на цю посаду, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського висловив надію, що і у подальшому співробітники Посольства Японії продовжать партнерство з університетом.
У підготовці та роботі цього фестивалю брали участь сім агенцій від Організації Об'єднаних Націй (ООН): Міжнародна організація з міграції, Програма розвитку ООН (ПРООН), ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Фонд народонаселення ООН (ЮНПФА), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Управління ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС). Представники цих міжнародних структур представили результати своєї роботи в Україні, здійсненої за підтримки Уряду Японії від початку повномасштабного російського вторгнення в нашу країну.
Проте на цьому перелік міжнародних організацій, представники яких взяли участь у Фестивалі, не закінчується: старший представник японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Судзукі Шота, міжнародна експертка та керівниця програм ПРООН в Україні Мідзухо Йокої, представник міжнародної компанії Nihon Cyber Defence Co., Ltd. (NCD) зі штаб-квартирою у Токіо Микола Худинцев запевнили присутніх, що їхні організації і надалі спільно із Урядом Японії сприятимуть відновленню України та її поступу до сильнішого, стійкішого майбутнього.
Понад те, в лекції, присвяченій діловому партнерству Японії та України, Судзукі Шота розповів про програми технічної, грантової та гуманітарної допомоги, які він і його колеги нині реалізують в Україні. Так, спільно з керівництвом офісу JICA він координує надання технічної допомоги українським містам та урядовим структурам. Мова про проєкти з передачі спецтехніки для ДСНС України (машини для гуманітарного розмінування, мобільні класи з викладання основ протимінної безпеки), відновлення енергетичної системи та управління відходами від військових руйнувань – комплексом організаційних, технічних та екологічних заходів зі збирання, перевезення, тимчасового зберігання, оброблення та переробки уламків будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій. Старший представник JICA в Україні вважає головними задачами його агентства надання нашій державі допомоги у гуманітарному розмінуванні територій, що постраждали від військової агресії з боку росії, а також в організації протимінної діяльності, ліквідації нерозірваних боєприпасів. Судзукі Шота наголосив на тому, що JICA надає допомогу і за освітніми напрямами, у підтримці функціонування медичної інфраструктури, розбудові медзакладів тощо.
"В основі нашої роботи – принцип спільного творення. Співпраця між Японією, Україною та міжнародними партнерами створює можливості для обміну досвідом, технологіями і знаннями та допомагає знаходити ефективні рішеня для відновлення України, – наголосила Мідзухо Йокої. – Уряд Японії – один з ключових партнерів ПРООН у світі. Разом ми працюємо над тим, щоб люди мали більше можливостей для гідного життя…"
На фото: Демонстрація чайного дійстваОфіційна частина відкриття Фестивалю добігла свого кінця. "На гостей чекає ще більше подій, знайомств і можливостей доторкнутися до Японії", – так запрошували організатори дійства до низки презентацій у Науково-технічній бібліотеці КПІ ім. Ігоря Сікорського, Державному політехнічному музеї ім. Бориса Патона (ДПМ), на демонстраційних майданчиках і фудкортах, що розмістилися на Площі знань.
Непідробний інтерес у гостей Фестивалю викликали різноманітні лекції, майстер-класи та виставки традиційних японських мистецтв: створення витончених композицій із живих квітів (ікебана), традиційного чоловічого і жіночого одягу (кімоно), малювання на воді (сумінагаші), малювання йонкоми (односторонньої манги (японський комікс) в 4 панелях. Окрему увагу відвідувачі могли приділити зразкам мистецтва складання фігурок із паперу (орігамі), бойовому мистецтву фехтування на бамбукових мечах (кендо), грі на бамбуковій флейті (сякухаті), настільним іграм (сьоґі, ґо), техніці пакування за допомогою тканини (фурошікі) тощо. Фотохудожник-мандрівник зі США, який створює власні роботи з використанням японських фотокамер від фірми Nikon, Марк Едвард Харріс представив фотовиставку "Гарячі джерела Японії". Також відвідувачі мали змогу подивитися японські малюнки і фото про Україну, а також придбати сувеніри та скуштувати традиційні японські страви (онігірі, якітори, моті, рамен та інші). А ще неабияке зацікавлення присутніх викликала демонстрація нової пересувної телевізійної станції та обладнання, що отримала від Японії Національна суспільна телерадіокомпанія України "Суспільне мовлення".
Демонстрація змагань з сумо – традиційної японської боротьби – зібрала багатьох глядачів. Дохйо – спеціальний круглий майданчик для поєдинків – не залишався порожнім ні на мить. Пари спортсменів боролися по-справжньому. Головна мета двобою – змусити суперника торкнутися землі будь-якою частиною тіла, крім стоп, або виштовхнути його за межі дохйо. Демонстраційні змагання українських сумоїстів просто неба і в залі ДПМ викликали неабияку увагу з боку відвідувачів.
Четвертий фестиваль "Японська осінь" закінчився. Далі буде…
Редакція "КП" висловлює вдячність за допомогу у підготовці цього матеріалу кураторці проєктів Українсько-Японського центру КПІ Ганні Омельченко.
Три дні подій, понад 7 500 гостей і безліч можливостей відкрити 🇯🇵 Японію ближче — таким був нинішній фестиваль, організований Українсько-Японським центром КПІ, що цього року відзначає 20-річчя.
📜 На відвідувачів чекали:
✔️ сумо за участі спортсменів світового рівня та показові виступи з традиційних бойових мистецтв;
✔️ майстер-класи з ікебани, каліграфії, ошібани, вишивки сашіко й чайної церемонії;
✔️ театр ракуґо, традиційна музика та страви японської кухні;
✔️ відкриті заняття з японської мови й лекції про культуру та бізнес-етикет;
виставка «Дякуємо, Японіє» — про всебічну підтримку України.🤝 Фестиваль відбувся за підтримки Посольства Японії в Україні та за участі міжнародних партнерів КПІ.
📹 Чим цього року дивувала «Японська осінь» — дивіться у відео.