Завідувача кафедри автоматизації електротехнічних і мехатронних комплексів (АЕМК) Навчально-наукового інституту енергозбереження та енергоменеджменту Сергія Бойченка обрано членом Наукової ради Національного фонду досліджень України (НФДУ). Редакція "КП" розпитала Сергія Валерійовича про нові турботи в його науковій біографії.

– Сергію Валерійовичу, розумію, що бути науковцем у сучасній Україні – це завжди про виклик. Мова про здатність проводити дослідження світового рівня в умовах обмеженого ресурсного забезпечення, а останніми роками – ще й у складних реаліях повномасштабної війни. Як мовиться, чи є посильною ноша для вас?

– Зрозумійте: поруч із сучасними викликами виникає запит на системні зміни. Коли постало питання про учать у конкурсі, який оголосив Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо формування нового складу Наукової ради Національного фонду досліджень України (НФДУ), для мене це стало не просто черговим етапом у професійній кар'єрі, а свідомим кроком і відповідальним вибором на майбутнє.

– Чому ви вирішили співпрацювати саме з НФДУ? Розкажіть докладніше про цю державну інституцію та свою участь у роботі ради Фонду.

– Національний фонд досліджень України було створено 4 липня 2018 року згідно з Постановою Кабінету Мі­ністрів України відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Мета створення НФДУ як державної бюджетної установи нового типу – для грантового (конкурсного) фінансування наукових до­сліджень і розробок. Це новий підхід, що покликаний подолати застарілу систему прямого фінансування лише наукових установ і запровадити західні стандарти підтримки конкурентної наукової діяльності.

Коли я подавав свої проєкти для участі у конкурсах з отримання грантів (до речі, мій досвід проєктної діяльності – понад 30 років), я завжди мріяв про створення системи, де єдиним критерієм успіху є наукова цінність кожного проєкту та потенціал конкретного дослідження. НФДУ створив саме таку платформу. Тому бути в активі Наукової ради – це означає мати можливість особисто гарантувати прозорість, об'єктивність та високі стандарти оцінювання майбутніх проєктів.

Сьогодні наука – це складова нашої безпеки, економіч­ної стійкості та відбудови. Важливо спрямовувати ресурси туди, де вони принесуть максимальну користь державі. Для мене членство в Науковій раді – це передусім високий рівень відповідальності перед колегами. Коли ти протягом бага­тьох років працюєш у науці, бачиш її сильні сторони та системні вади, у певний момент усвідомлюєш: недостатньо лише критикувати чи спостерігати зі сторони. Тобто, якщо ти прагнеш якісних змін, ти маєш брати безпосередню участь в їх втіленні.

– Які завдання стоять сьогодні перед вами?

– НФДУ побудував чітку систему незалежної експертизи із залученням як україн­ських, так й іноземних рецензентів. Моє завдання як члена Наукової ради – гарантувати, що кожен конкурс наукових робіт для проведення наукових до­сліджень (наприклад, "Передова наука в Україні", "Прикладна наука для стійкості та відновлення України", наукових проєктів молодих вчених для надання грантів Президента України докторам наук у віці до 45 років (включно) для проведення ними наукових дослі­джень і розробок та інші) проходить максимально об'єк­тивно, за чіткими та однаковими для всіх правилами. Довіра науковців до конкурсних процедур – це той фундамент, без якого неможливий розвиток сучасної гран­тової культури.

Ще один надзвичайно важливий пріоритет для мене – це підтримка молодих учених. Адже глобальна конкуренція за мізки (або "боротьба за таланти") стала одним із головних чинників з метою розвитку світової еконо­міки у XXI столітті. І Україна не є винятком. Щоб талановиті аспіранти та молоді дослідники не залишали науку або не виїжджали за кордон без наміру повернутися, ми повинні створювати для них гідні умови реалізації у своїй державі. Зазначу: гранти НФДУ забезпечують молодим науковцям не лише необхід­не фінансування для реалізації власних ідей, але й відчуття суб'єктності, можливість створювати, розвивати на місцях лабораторну інфраструктуру для проведення до­сліджень із використанням сучасного обладнання. Молоді дослідники отримують змогу формувати власні, повторюсь, дослідницькі команди, купувати сучасне обладнання та інтегруватися у світовий науковий простір. Адже НФДУ сьогодні активно співпрацює з міжнародними фондами. Допомагати створювати такі можливості – це інвестиція в майбутнє нашої держави.

Робота в Науковій раді дозволяє привносити власну професійну експертизу в оцінку проєктів і сприяти тому, щоб державні та міжнародні ресурси спрямовувалися на вирішення найгостріших проблем суспільства та економіки. Ми маємо демонструвати світу, що навіть у найважчі часи Україна залишається державою з потужним інтелектуальним потенціалом.

– Тобто стати членом Наукової ради НФДУ – це не про адміністративний статус чи чиновницькі регалії?

– Це про щоденну, часом непомітну, але вкрай кропітку роботу. Мова про аналіз нормативних документів, проведення конкурсів, про взаємодію з експертами та пошук найкращих рішень для підтримки українських учених.

Сьогодні наукова сфера нашої держави активно трансформується. Додатковим свідченням того стало запрова­дження Національної системи дослідників України. Мі­ністерство освіти і науки України нещодавно оприлюднило попередні рейтинги. Серед 13025 дослідників – 41 науковець з Київської політехніки. Мені пощастило увійти у топ-рейтинг, посівши 2-ге місце серед дослідників напряму "Безпечна, чиста енергетика та енергоефективність". Вклю­чення до престижного рейтингу Національної системи дослідників України – це ще одне визнання високого наукового рівня та відданості своїй справі моїх колег. Крім того, це високе визнання національного рівня свідчить і про мій особистий внесок як підтвердження обраної життєвої та професійної позиції науковця. Результати рейтингування оприлюднено у відкритому інтерактивному дашборді Наці­ональної системи дослідників України. (Детальніше – на сайті МОН: https://mon.gov.ua/news/natsionalna-systema-doslidnykiv-ukrainy-opryliu…).

Вірю в потенціал української науки. Вірю в те, що прозорі розвиваючі прогресивні гнучкі інституції, якісна експертиза проєктів та підтримка талантів здатні перетворити вітчизняні дослідження на потужний двигун розвитку країни, її науково-технічного потенціалу та усіх аспектів національної безпеки держави. І я радий бути частиною команди, яка щодня працює заради цієї мети.

– Бажаємо вам успіхів у подальшій науковій, освітній та організаційній діяльності.

Спілкувався Віктор Задворнов

Дата події

Бібліотечка газети «Київський політехнік»

Бібліотечка газети «Київський політехнік» надає читачам доступ до книжкових видань, підготовлених співробітниками редакції та дописувачами газети. Деякі з них вже вийшли друком на папері, інші поки що можна прочитати лише в електронному варіанті. Це книжки з історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», біографії великих науковців, збірки публікацій газети різних років з різноманітної тематики тощо. Редакція газети планує час від часу поповнювати бібліотечку. Про нові надходження ми повідомлятимемо в газеті та на її Інтернет-сторінках.