Продовжуємо знайомити політехніків з музеями нашого міста. Майже тисячу років сяють над дніпровськими кручами золоті бані Києво-Печерського монастиря – однієї з найголовніших святинь християнського православного світу. У давньоруському літописі “Повість минулих літ” є датована 1051 р.
За даними Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), наприкінці ХХ ст. у світі було майже 20000 музеїв, де налічувалось більше 100000 працівників; за кожні 5 років кількість музеїв зростала на 10%, і до середини ХХІ століття їхня кількість досягне 50000.
Переконатися в цьому можна, відвідавши з екскурсією Ботанічний сад ім. Фоміна, що біля метро “Університет”. До речі, старожили пам’ятають: на місці нинішнього входу в метро стояла ажурна арка, що й була центральним входом до університетського ботсаду.
23–24 листопада 2007 року в НТУУ “КПІ” на базі Музею історії КПІ відбувся круглий стіл “Проблеми і перспективи розвитку музеїв ВНЗ України”.
Понад століття “будинок з химерами” привертає увагу та збуджує фантазію киян і гостей міста своїм розташуванням, плануванням, оздобленням та навіть кількістю поверхів: з Банкової їх 3, з площі І.Франка – 6.
Піонер космонавтики С.П. Корольов усе життя мріяв про небо, зірки і космос. З його ім’ям пов’язані віхи нашої історії. Тож ФАКС вирішив вшанувати роковини великого вченого, зокрема, відвіданням музеїв у м.Житомирі.
Це один з найбільших художніх музеїв України. Розташований він на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у приміщенні колишніх митрополичих покоїв і прилеглої до них домової Благовіщенської церкви, які є пам’ятками архітектури VIII – поч. XX ст.
Він є філією Національного музею історії України – це єдине в нашій країні систематизоване зібрання історичних і художніх раритетів із дорогоцінних металів та коштовного каміння.
Відомий майстер мікромініатюр Микола Сергійович Сядристий народився 1937 року в селі Колісниківка на Харківщині.
Музей створено у 1972 р., у Міжнародний рік книги, що відзначався за рішенням ЮНЕСКО. Розміщений він на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в будинку колишньої лаврської друкарні, яка безперервно діяла понад 300 років (початок XVII ст. – 20-і роки XX ст.).
