Кожен з нас радіє і пишається перемогою Джамали на конкурсі "Євробачення". Та не всі знають, що ця видатна і, водночас, ще дуже молода співачка неодноразово виступала з Народною академічною хоровою капелою НТУУ "КПІ" (художній керівник – Руслан Бондар).
Напередодні 30-х роковин Чорнобильської катастрофи редакція "Київського політехніка" зустрілася з першими в інституті ліквідаторами аварії на ЧАЕС кандидатами хімічних наук, доцентами А.Д. Крисенком та В.П. Басовим.
Тривалий час у вищій технічній школі України в навчальному процесі здебільшого вживали російську мову. Саме російською друкували більшість підручників та посібників, основну наукову та довідкову літературу, якою послуговуємося й досі.
Торік минуло 80 років з часу об'єднання у складі Київського індустріального інституту (КІІ) машинобудівного, енергетичного і хіміко-технологічного інститутів, які в 1931 р. були створені на базі КПІ.
Наприкінці травня Україна святкувала День поліграфіста, і майже зразу – День журналіста. І мало хто знає, що у травні КПІшники можуть святкувати ще одну дату – заснування видавництва КПІ.
Ми щодня проходимо біля пам'ятника загиблим політехнікам, що стоїть поблизу станції метро. На пам'ятнику написи: "Мужнім. Самовідданим. Непереможним. Студентам, викладачам, працівникам Київського ордена Леніна політехнічного інституту, які віддали життя за Радянську Вітчизну в боях Великої Вітчизняної війни 1941–1945
1794 року в Парижі розпочала роботу перша державна технічна школа – Центральна школа громадських робіт (згодом перейменована на Ecole polytechnique – Політехнічну школу).
Наприкінці листопада минулого року в НТУУ "КПІ" відбулася непересічна подія: у Великій фізичній аудиторії пройшло урочисте відкриття-презентація нового обладнання для проведення відеоконференцій та телемостів і організації дистанційного навчання.
7 грудня 1988 в 11:00 41 хвилину за місцевим часом у Вірменії стався катастрофічний землетрус. Серія підземних поштовхів за 30 секунд практично знищила місто Спітак і зруйнувала міста Ленінакан (нині Гюмрі), Кіровакан (нині Ванадзор) і Степанаван.
Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша, і це загальновідома істина. Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.
